Осетер європейський

Осетер атлантичний, або Осетер європейський (Acipenser sturio) — вид осетрів. Один з 17 видів роду; один з 5 видів роду у фауні України.

?
Осетер європейський

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Хрящові ганоїди (Chondrostei)
Ряд: Осетроподібні (Acipenseriformes)
Родина: Осетрові (Acipenseridae)
Підродина: Acipenserinae
Рід: Осетер (Acipenser)
Вид: Осетер європейський
Біноміальна назва
Acipenser sturio
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Acipenser sturio
Віківиди: Acipenser sturio
ITIS: 161072
МСОП: 230
NCBI: 61674

Характеристика

Сягає 600 см максимальною довжиною[1] і 120 кг максимальною вагою[2]. У південно-східній частині Чорного моря досягає довжини 3,5 м, маси понад 300 кг.

Ареал

Ареал охоплює також води атлантичного узбережжя Європи (в тому числі Ісландії), Північне, річки Франції та Іспанії[3]. У Чорному морі дуже рідко траплявся до 60-х роках 20 ст. (біля південних берегів берегів Кримського півострова, у Каркінітській затоці та гирлі Дунаю). В останні роки не виявлено. Наразі зберігся лише в Грузії — на невеликій ділянці морських узбережних вод та в річці Ріоні.

Екологія
Осетер атлантичний у природному середовищі

Живе у морі, заходить у річки для розмноження. Веде придонний спосіб життя. Тримається здебільшого поодинці або невеликими групами.

Чисельність: У 1-й пол. 20 ст. у водоймах України іноді зустрічалися поодинокі особини. З 60-х рр. в уловах не траплявся.

Причини зміни чисельності: Зникнення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів, спричиненої им будівництвом; забруднення води.

Живлення

Живляться червами, ракоподібними, молюсками і дрібною рибою.

Нерест

Нерест з квітня по червень за середньодобової температури води 7,7-22,0°С. Статевозрілими самці стають на 7-9 році життя, самиці — на 8-14 році життя. Середня довжина ходових самців — 137 см, самиць — 182 см.

Нереститься в місцях з швидкою течією, ікру відкладає на кам'янисто-галькове дно. Плодючість 0,2-6,7 млн ікринок. Ікра клейка, інкубація триває 3-13 діб. Після розмноження дорослі риби, а восени й молодь скочуються в море.

Можливе розмноження у неволі. Методика розведення відпрацьована у Ріонському рибзаводі (Грузія).

Охороний статус

Занесений до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку (1991). Включено до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають під загрозою зникнення (1973). Занесено до Червоної книги України. Відтворення виду можливе лише шляхом реакліматизації і тільки після нормалізації екологічного стану водойм.

Посилання
  1. Kottelat, M. and J. Freyhof 2007 Handbook of European freshwater fishes. Publications Kottelat, Cornol, Switzerland. 646 p.
  2. Muus, B.J. and P. Dahlström 1968 Süßwasserfische. BLV Verlagsgesellschaft, München. 224 p.
  3. Acipenser sturio at FishBase

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.