Осетрові України

Осетрові (Acipenseridae) – родина хрящекісткових риб, що включає в себе 27 представників. Осетрові виокремилися в Тріасі 245 – 208 мільйонів років тому[1]. Осетрові, як і веслоносові, вважаються «реліктовими» видами риб, адже за своїми морфологічними ознаками майже не відрізняються від своїх перших викопних пращурів[2][3]. Природний ареал осетрових – річки, озера та прибережні морські ділянки субтропічного, помірного та субарктичного кліматичних поясів в Євразії та Північній Америці[4]. В Україні з 27 видів осетрових історично зустрічалися шість, проте два з них вже давно не реєструвалися і вважаються зниклими на території України[5].

Білуга

Види та ареал

З-поміж 27 видів осетрових в Україні зустрічаються шість. До них належать білуга звичайна, осетер атлантичний, осетер руський, осетер шип, севрюга звичайна та стерлядь прісноводна. Згідно матеріалів Червоної Книги України, серед наведених видів осетер атлантичний та осетер шип вважаються зниклими на території України. Решта видів має статус «вразливий» або «зникаючий»[5].

Найбільші життєздатні популяції осетрових України зустрічаються в нижній течії Дунаю. Окрім того, представники осетрових риб можуть зустрічатися в інших великих ріках. В Дністрі, верхів'ї Дніпра ще збереглися життєздатні популяції стерляді, а у північно-західному Причорномор'ї та Азовському морі досі можна зустріти залишки популяцій севрюги, білуги й руського осетра[6].​

Спосіб життя
Стерлядь

За своїм способом життя більшість видів осетрових є анадромними, тобто нерестяться в прісних водоймах, а потім мігрують в моря та океани для нагулу. Такими є і усі українські осетрові, окрім стерляді, що мешкає виключно в прісноводних водоймах. Анадромні осетрові нерестяться в прісних водоймах, де відкладають ікру, з якої вилуплюються личинки. Течія переносить личинок в ділянки водойми зі слабкою течією, де молодь проводить свій перший рік. За цей період осетрові досягають, в середньому, 18-20 см та мігрують в основне русло річки.

Більшість видів українських осетрових живляться донними безхребетними – комахами, їх личинками, кільчастими червами та молюсками. Деякі види зменшують або навіть припиняють харчування під час міграції у прісній воді. Білуга – єдиний справжній хижак серед українських осетрових. У Чорному морі вона полює на донних та пелагічних риб, а в річці харчується прісноводною рибою[4].

Вилов осетрових

Офіційні дані щодо розмірів популяцій осетрових України свідчать про надзвичайне скорочення їх чисельності. Для прикладу, з 1990 до 2011 р. чисельність осетрових в Азовському морі зменшилася у 120 разів[7]. Схожі дані існують і щодо інших видів українських осетрових. Головними причинами зменшення чисельності осетрових вважають надмірний вилов (в тому числі браконьєрство), знищення чи пошкодження оселищ, а також забруднення річок. Для прикладу, майже 80% місць існування осетрових Дунаю були знищені або пошкоджені внаслідок випрямлення річки, побудови каналів та дамб для попередження повеней[6].

Чорна ікра - делікатесний продукт з осетрових

З 2009 року усі види осетерових України занесено до Червоної книги України, тому їх промисловий вилов заборонено. Тим не менш, браконьєрство залишається суттєвим негативним фактором, що загрожує українським осетровим[5].

Основним фактором, що впливає на надмірний вилов осетрових, є надзвичайно велика ціна на продукти з них – чорну ікру та м'ясо. Дослідження, проведені Всесвітнім фондом природи в Україні, показали, що майже 40% зразків чорної ікри та м'яса осетерових у відкритих точках продажу в Україні мають нелегальне походження, тобто походять від особин, які були незаконно виловлені у дикій природі[8].

Охорона осетрових

З огляду на значні загрози, осетрові України охороняються на національному та міжнародному рівнях. Зокрема, усі шість видів осетрових, що зустрічаються в Україні, занесені до Червоної книги України зі статусом «зниклий» (осетер атлантичний та осетер шип), «зникаючий» (білуга звичайна та стерлядь прісноводна) та «вразливий» (осетер російський та севрюга звичайна). З 2000 року промисловий вилов осетрових в Україні заборонено[9]. Станом на 2019 рік компенсація за незаконне добування однієї особини білуги складає 100 тис. грн, осетра російського, стерляді або севрюги – 48 тис. грн. Також вчені вже давно не зустрічали у уловах осетра атлантичного та осетра шипа, проте для цих видів теж передбачена  відповідна компенсація у вигляді 110 тис.грн[10].

Загрозливий статус осетрових підтверджується і Червоним списком Міжнародного союзу охорони природи. Окрім того, охорона осетрових передбачена Бернською конвенцією: осетер атлантичний включений до додатку 2 Бернської конвенції як вид, що підлягає суворій охороні, а севрюга, стерлядь та білуга – підлягають охороні і внесені до додатку 3. Охорона осетрових також передбачається Боннською конвенцією, а торгівля продуктами з осетрових (наприклад, чорною ікрою та м’ясом) регулюється конвенцією CITES.

В Україні охорона осетрових знаходиться в компетенції таких державних органів, як Державна екологічна інспекція, Рибоохоронні патрулі, Державна фіскальна служба та Держпродспоживслужба. Збереження осетрових також покладено на окремі установи природно-заповідного фонду України, зокрема, Дунайський біосферний заповідник, Нижньодністровський НПП і ряд інших.

Окрім того, існують окремі громадські ініціативи, направлені на збереження осетрових. Зокрема, з 2016 року в рамках міжнародного проекту збереженням осетрових Дунаю займається Всесвітній фонд природи в Україні (WWF в Україні). Така робота ведеться в трьох основних напрямах: покращення законодавства, пов’язаного з охороною осетрових, робота з місцевими риболовецькими громадами для попередження випадків браконьєрства, а також робота з ринком для зменшення рівня нелегальної торгівлі осетровими та продуктами з них[11].

Види осетрових України
Наукова назва Українська назва Ареал Охоронний статус* Примітки
Acipenser gueldenstaedtii Осетер російський Басейни Чорного та Азовського морів ЧКУ, IUCN (CR), додаток 2 Боннської конвенції, додаток 2 CITES
Acipenser nudiventris Осетер шип Басейни Чорного та Азовського морів ЧКУ, IUCN (CR), додаток 2 Боннської конвенції,

додаток 2 CITES

 Вважається зниклим на території України
Acipenser ruthenus Стерлядь прісноводна Дністер, Дніпро, інші крупні річки ЧКУ, IUCN (VU), додаток 3 Бернської конвенції, додаток 2 Боннської конвенції,

додаток 2 CITES

 Єдиний виключно прісноводний вид осетрових України
Acipenser stellatus Севрюга звичайна Басейни Чорного та Азовського морів ЧКУ, IUCN (CR), додаток 3 Бернської конвенції, додаток 2 Боннської конвенції,

додаток 2 CITES
Acipenser sturio Осетер європейський Басейни Чорного та Азовського морів ЧКУ, IUCN (CR), Резолюція 6 Бернської конвенції, додаток 1 Боннської конвенції, додаток 1 CITES Вважається зниклим на території України
Huso huso Білуга звичайна Басейни Чорного та Азовського морів ЧКУ, IUCN (CR), додаток 3 Бернської конвенції, додаток 2 Боннської конвенції,

додаток 2 CITES

 Єдиний справжній хижак серед осетрових України, найбільший вид

*Примітки щодо охоронного статусу:

ЧКУ – вид занесений до Червоної книги України

IUCN – вид занесений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП, IUCN) зі статусом «вразливий» (VU, vulnerable) або «знаходиться під критичною загрозою» (CR, critically endangered)

CITES – міжнародна торгівля видом або продуктами з нього регулюється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення

Посилання
  1. Birstein, Vadim J.; Hanner, Robert; DeSalle, Rob (1997). У Birstein, Vadim J.; Waldman, John R.; Bemis, William E. Phylogeny of the Acipenseriformes: Cytogenetic and molecular approaches. Developments in Environmental Biology of Fishes (англ.). Dordrecht: Springer Netherlands. с. 127–155. ISBN 9780306468544. doi:10.1007/0-306-46854-9_6.
  2. Atlantic Sturgeon | Fishes of Chesapeake Bay | Chesapeake Bay Field Office | Northeast Region, U.S. Fish and Wildlife Service. www.fws.gov. Процитовано 3 червня 2019.
  3. Species profile - Minnesota DNR. www.dnr.state.mn.us. Процитовано 3 червня 2019.
  4. Hochleithner, Martin; Gessner, Jörn (2012). The sturgeons and paddlefishes (Acipenseriformes) of the world: biology and aquaculture. Kitzbuehel, Austria: Aqua Tech. ISBN 9781470086077. OCLC 826131758.
  5. Червона книга України. Осетрові Acipenseridae. redbook-ua.org. Процитовано 3 червня 2019.
  6. Третяк та ін. (2010). Стан запасів осетрових риб та розвиток осетрової аквакультури в Україні. Рибогосподарська наука України, №4/2010. с. 4–22.
  7. Зниження чисельності осетрових. Danube Sturgeons (uk-UA). Процитовано 3 червня 2019.
  8. Огляд ринку чорної ікри та осетрини в Україні (2017-2018) | WWF. wwf.panda.org. Процитовано 3 червня 2019.
  9. zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0043-00 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 3 червня 2019.
  10. zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-п Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 3 червня 2019.
  11. Домашня сторінка. Danube Sturgeons (uk-UA). Процитовано 3 червня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.