Осмолода

У присілку села річки Бистрик та Петрос впадають у Лімницю.

Офіційна дата заснування — 1873 рік. Населення приблизно 60 осіб. У селі немає навіть початкової школи, хоча за часів СРСР дітей було більше і початкова школа працювала.

Понад 100 (до 1990-х) років функціонувала вузькоколійка, що з'єднувала деревообробні цехи лісокомбінату «Осмолода» в смт. Брошнів-Осада і Осмолоду.

Село Осмолода — давнє поселення лісорубів, лежить у високогірній долині річки Лімниці. Назва походить від гори Молоди («Ось Молода»), неподалік від якої розташоване село.

Через Осмолоду протікає річка Молода, яка ще в 1980-х роках вважалася найчистішою річкою в Європі. Трохи нижче за течією річки розташоване урочище Підлюте, у якому є вілла «Кедрова палата», збудована на початку XX ст. Вона відома як курорт і літня резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Навколишні землі здавна належали Львівській метрополії УГКЦ і були місцем відпочинку та лікування львівських митрополитів, що зумовлювалося великою кількістю природних мінеральних джерел, багатих на сірководень. 12 серпня 1934 р., у неділю, відбулося урочисте відкриття кедрового заповідника, на якому були присутні митрополит Андрей Шептицький, науковці, численні гості. Через місяць, 20 вересня 1934 р., за рішенням станиславівського воєводи ділянку розповсюдження сосни кедрової європейської в Ґорґанах юридично визнали заповідником. Було виділено низку об'єктів, що займали площу 18 км² і пропонувалися як заповідні: ялицевий, ільмово-яворовий, сосновий, буковий, урочище «Ставки», що об'єднувало три високогірні ставки, окремі торфовища і скельні резервати та урочище «Підлюте» («Живець», «Підлюте» і «Палата»)[1]

Тепер резиденція перетворилася на монастир отців василіян. У самій Осмолоді розміщувалися тартаки (лісопильні), які були власністю митрополії. За 10 км від Осмолоди в урочищі Ангелів[2] збереглася доменна піч 1810 року, збудована Антоном Ангеловичем і відома як Ангелівська доменна піч.

У селі є кілька продуктових магазинів, робітничий гуртожиток і їдальня, форелеве господарство, розвивається «зелений туризм».

• 
  Форельне господарство
• 
  Меморіальна дошка

Осмолода — привабливе місце для пішохідного туризму: звідси є вихід на хребти і вершини Ігровця, Сивулі, Попаді, Ґрофи, Аршиці.

Неподалік від села розташовані природоохоронні території: ландшафтний заказник «Ґрофа», Яйківський заказник, Болото Мшана, Болото Лютошари, урочище «Сивуля», урочище «Лопушна», урочище Котелець, пам'ятка природи «Озеро Росохан», Ландшафтний заказник Ріка Лімниця.

Станом на 23 липня 2014 року у селі працює мобільний зв'язок лише від Київстар.

У Рожнятівському районі робітники автодору в посиленому режимі з нагоди відзначення 150-річчя з дня народження митрополита УГКЦ Андрея Шептицького ремонтували автодорогу Калуш-Осмолода.[6]

За даними перепису 2001 року населення села становило 59 осіб, з них усі 100 % зазначили рідною українську мову[7].

В основу пісні «Ой, Єзус Марія» гурту LUIKU покладена історія про лісорубів з Осмолоди.

• Крайній Іван. Хліб від Лесі — як гостинець від зайця. Жити красиво і комфортно можна будь-де, навіть у глухому селі з двома десятками обійсть // «Україна Молода», № 176, 20 вересня 2008.
• Осмолода // Рідний край
• Знімки Осмолоди.
• Osmołoda // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 644. (пол.)
• Podluty // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 431. (пол.)