Основа Льюїса
Осно́ва Лью́їса (англ. Lewis base) — це будь-яка хімічна сполука або частинка, що в ході хімічної реакції здатна виступати донором пари електронів шляхом успільнення електронної пари з кислотою Льюїса, координуючись з нею в аддукт Льюїса та утворюючи дативний зв'язок:
- R3B + :NR3 → R3B–NR3
Основа Люїса утворює дативний зв'язок з кислотою Льюїса за допомогою найвищої заповненої молекулярної орбіталі (highest occupied molecular orbital або HOMO).
Нейтральні основи Льюїса
До таких відносяться аміни з формулою NH3−Rх ,де R = алкіл або арил; піридини та їх похідні; фосфіни з формулою PR3−Aх, де R = алкіл або A = арил та їх похідні, тощо.
Джерела
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.