Фосфін

Основним методом отримання фосфіну є взаємодія сильних лугів чи води із солями фосфонію:

${\displaystyle \mathrm {[PH_{4}]^{+}+OH^{-}\rightarrow PH_{3}+H_{2}O} }$

Фосфін можна синтезувати дією хлоридної кислоти на фосфіди активних металів, наприклад, фосфід магнію чи фосфід кальцію:

${\displaystyle \mathrm {Mg_{3}P_{2}+6HCl\rightarrow 2PH_{3}+3MgCl_{2}} }$

В результаті цієї реакції може також утворюватися незначна кількість дифосфіну P₂H₄, який здатен самозайматися. Позбутися побічного продукту можна шляхом його конденсації при охолодженні з льодом.

Фосфін є легкозаймистою сполукою (температура займання 150 °C), процес горіння проходить за рівнянням:

${\displaystyle \mathrm {2PH_{3}+4O_{2}\rightarrow P_{2}O_{5}+3H_{2}O} }$

В результаті повного згоряння може утворюватися фосфатна кислота:

${\displaystyle \mathrm {PH_{3}+2O_{2}\rightarrow H_{3}PO_{4}} }$

Аналогічно до аміаку, при взаємодії з сильними кислотами (наприклад, хлоридною чи хлоратною), утворює солі фосфонію, де виступає катіоном:

${\displaystyle \mathrm {PH_{3}+H^{+}\rightarrow [PH_{4}]^{+}} }$

Є сильним відновником, відновлює значну кількість металів з водного розчину їхніх солей.

Фосфін відноситься до речовин загальноотруйної дії, може використовуватися як хімічна зброя. Його токсична дія проявляється при потраплянні до організму — шляхом інгаляції або через стравохід у вигляді сполуки-супутника фосфідів (можуть використовуватися у складі пестицидів). Симптомами отруєння є нудота, болі в животі, утруднене дихання, озноб, спрага, головний біль. За ними можуть слідувати конвульсії або кома.[3]

Фосфін вважають речовиною, що може бути індикатором життя на планеті. Він існує на Землі лише завдяки біологічним процесам (певні мікроби в безкисневому середовищі можуть його генерувати) або в промислових процесах, де його виробляють люди. У астрономічній спільноті немає інших відомих джерел фосфіну, за винятком умов дуже екстремальних температур, таких як у гарячій щільній внутрішній атмосфері Юпітера та Сатурна (де видно фосфін) або зірок. Cтворений фосфін руйнується з часом різними процесами, наприклад, реакціями з киснем і воднем або ультрафіолетовими радіаційними реакціями. Це означає, що без джерела, що виробляє фосфін, він повинен повільно зникати з часом.

У 2020 році фосфін виявили в атмосфері Венери, що може бути доказом існування мікробного життя на Венері, які літають у “придатній для життя зоні” атмосфери.[4]

• Аміак
• Дифосфін
• Хімічна зброя

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
• Фосфор // Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. Н. С. Зефиров. — М. : Большая Рос. энцикл., 1998. — Т. 5 : Триптофан — Ятрохимия. — Стб. 282. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-310-9.(рос.)