Острів Святої Інеси

Острів Святої Інеси (ісп. Isla Santa Inés, англ. Santa Inés Island) — острів у західній частині архіпелагу Вогняна Земля, розташований у Тихому океані, біля найпівденніших берегів Південної Америки, адміністративно відноситься до регіону Магальянес і Чилійська Антарктика, Чилі.

Острів Святої Інеси
ісп. Isla Santa Inés
Карта

{{{annotations}}}

Острів Святої Інеси на західному вході
у Магелланову протоку
Географія
53°45′00″ пд. ш. 72°45′00″ зх. д.
Місцерозташування Південна Америка
Тихий океан
Акваторія Тихий океан
Група островів архіпелаг Вогняна Земля
Площа 3688  км² (144-те місце)
Довжина 90  км
Ширина 62  км
Берегова лінія 1098  км
Найвища точка HP, 1341 м
Країна
 Чилі
Регіон Магальянес
Район провінція Магальянес,
комуна Пунта-Аренас
Населення безлюдний
Острів Святої Інеси
Острів Святої Інеси (Чилі)
Острів Святої Інеси
Острів Святої Інеси (Ісла Гранде де Тьєрра дель Фуего)
 Острів Святої Інеси у Вікісховищі

Географія

Острів знаходиться у південних широтах Тихого океану, в провінції Магальянес, у регіоні Магальянес і Чилійська Антарктика, біля крайньої південної материкової частини чилійського узбережжя, та віддалений від нього (півострів Брансвік) на 9 км на південний захід через Магелланову протоку, в якій, в цьому місці лежить кілька невеличких острівців, найбільший з яких — острів Карлоса III. На півночі він відділений від острова Жакес протокою Канал Абра (шириною 1-8 км); на північному сході від острова Рієско та півострова Брансвік, довгою Магеллановою протокою (3,5-11 км); на південний сході, через протоку Канал Барбара (1,6-6 км) — розташовані кілька островів, найбільші з яких Кларенс та Каєтано. Протяжність острова з північного заходу на південний схід понад 90 км, при максимальній ширині 62 км. Має площу — 3687,9 км²[1] (6-тє місце у Чилі та 144-те в світі). Найбільша висота (HP) острова 1341 м. Довжина берегової лінії — 1098,1 м[1]. Острів материкового походження, являє собою затоплену частину Берегових Кордильєр зі слідами льодовикового впливу, з крутими берегами, які надзвичайно розчленовані фіордами та затоками, особливо в південно-захыдный частині, тут же розташована велика кількість дрібних острівців[2].

На острові розташоване невелике льодове поле під назвою «Грандес Вентісяуерос».

Історія

Острів Святої Інеси вперше європейцями був відкритий у 1520 році експедицією португальського мореплавця Ф. Магеллана. До початку XIX століття на півночі острова селилися індіанці алакалуфи. У 1914 році в одному із фіордів острова переховувався німецький легкий крейсер «Дрезден» після Фолклендської битви[2]. Першим дослідником острова був французький письменник та альпініст Марк Ав'є у 1951 році. Своє дослідження він описав у роботі «Монтс Пасифік».

Див. також

Примітки
  1. Santa Inez Island UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site (англ.)
  2. USGS. P 1386-I Chile and Argentina - Wet Andes. Процитовано 16-02-2018. (англ.)

Посилання
  • Santa Inez Island UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Оновлено: 28-07-1988 (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.