Отто фон Габсбург

Отто фон Габсбург (нім. Otto von Habsburg; 20 листопада 1912, Райхенау-ан-дер-Ракс, Австро-Угорщина — 4 липня 2011, Пекінґ, Баварія, Німеччина[4]) — ерцгерцог (архикнязь), син Карла І і Зіти Бурбон-Пармської, з 1922 — голова дому Габсбургів. Титулярний Король Галичини та Володимерії, Герцог Буковини.

Отто
нім. Otto Habsburg-Lothringen
Отто
ерцгерцог
Початок правління: 1922
Кінець правління: 1961
Інші титули: Принц Австро-Угорщини (1912—1916), Наслідний принц Австро-Угорщини (1916—1918), Імператор Австрії (титульний, 1922—1961), Король Угорщини, Хорватії, Чехії, Галичини та Володимерії, Герцог Буковини (титульний, 1922—2007)
Попередник: Карл I
Дата народження: 20 листопада 1912(1912-11-20)[1][2][…]
Місце народження: Villa Wartholzd
Країна: Австрії
Дата смерті: 4 липня 2011(2011-07-04)[3][1][…] (98 років)
Місце смерті: Пеккінг[1]
Діти: Андре фон Габсбург, Моніка фон Габсбург, Мішель фон Габсбург, Габріель фон Габсбург, Вальбурга фон Габсбург, Карл фон Габсбург та Георг фон Габсбург
Династія: Габсбурги
Нагороди:
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)
Орден Святого Губерта
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
Баварський орден «За заслуги»
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого хреста ордена Святого Григорія Великого
Кавалер Великого хреста ордена Святого Сильвестра
Орден короля Дмитара Звонимира
Орден Хреста землі МаріїdefaultКавалер ордена Хреста землі Марії 1 класу
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Командор ордена Трьох Зірок
Командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
Кавалер ордена Непорочного зачаття Діви Марії Вілла-Вікозької
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)

Життєпис
На коронаційній фотографії з батьками

Після розпаду Австро-Угорської імперії в 1918 родина Карла I була змушена покинути батьківщину і відправилася спочатку до Швейцарії, а потім на Мадейру, де Карл I помер у 1922.

Жив в Іспанії та Бельгії. У 1935 закінчив Льовенський католицький університет, захистивши диплом з політико-соціальної тематики[5]. Він добре знав п'ять мов — німецьку, угорську, французьку, англійську, іспанську, також у меншій мірі знав італійську, португальську та латинь[6].

За протидію приєднання Австрії до Третього Рейху його дядьки потрапили до концентраційного табору, а Отто виїхав до Вашингтона.

У 1951 одружився з Регіною Саксен-Мейнингенською. Мали сім дітей: Андре фон Габсбург, Моніка фон Габсбург, Мішель фон Габсбург, Габріель фон Габсбург, Вальбурга фон Габсбург, Карл фон Габсбург та Георг фон Габсбург) і 22 онука.

З 1 квітня 1922 був формальним претендентом на престоли нині не існуючих королівств (Угорщина, Богемія, Далмація, Хорватія, Славонія, Галичина та Лодомирія).

У 1961 відмовився від претензій на австрійський престол, внаслідок чого в 1966 йому було дозволено повернутися до Австрії. У 1961 іспанський диктатор Франсіско Франко запропонував йому стати королем Іспанії, але Отто відмовився і від цієї пропозиції[7].

Він проявив себе послідовним прихильником ідеї об'єднаної Європи, в 1979—1999 представляв Християнсько-Соціальний Союз в Європарламенті, в 1973-2004 очолював Міжнародний пан'європейський союз[5]. Громадянин Німеччини. Також мав громадянство ще трьох країн колишньої імперії — Австрії, Угорщини та Хорватії.

У 1989 став одним з головних ініціаторів та організаторів так званого «Пан'європейського пікніка» на австро-угорському кордоні, в ході якого було відкрито кордон між двома державами. Близько 600 жителів НДР скористалися цією можливістю, щоб втекти через Угорщину до ФРН[5].

У 2005 в своїй доповіді на тему «Нова Європа» в Університеті Джона Хопкінса у Вашингтоні він заявив, що для Європи найбільшою проблемою є Росія і влада Путіна. Він сказав: "Путін дуже відкрито заявляє про свої наміри. Гітлер поступав так само. Такі люди слів на вітер не кидають. Справа може дійти до катастрофи, якщо інший світ ніяк не реагуватиме на існуючі небезпеки "[8].

У 2007 заявив, що наступним головою дому буде Карл Габсбург-Лотринген (* 1961).

Нагороди
Саркофаги Отто і Регіни фон Габсбургів з почесною вартою. На передньому плані — їхні нагороди.

Дім Габсбургів

Австрія
  • Великий орден Заслуг (Південний Тіроль)
  • Відзнака Тірольського аристократичного регістру

Німеччина

Італія

Іспанія

Ватикан

Інші країни/доми

Недержавні нагороди
  • Європейська медаль особливого ступеня (Пан'європейський союз Німеччини)
  • Премія Карла (Земельне товариство судетських німців)

Академічні нагороди

Галерея
  • Ерцгерцог Отто з прадідом, імператором Францом Йозефом (1914).
  • Ерцгерцог Отто під час коронації батьків (1916).
  • Портрет ерцгерцога Отто (1917)
  • Марка із профілем ерцгерцога (1917)
  • Отто фон Габсбург (ліворуч) в Берліні (1933).
  • Отто фон Габсбург (Пеккінг, 2006).
  • Отто фон Габсбург виголошує промову (2006).

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118699873 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. http://www.jpost.com/Headlines/Article.aspx?id=227816
  4. Otto von Habsburg gestorben Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine. (нім.)
  5. http://lenta.ru/news/2011/07/04/gabsburg/
  6. http://www.svoboda.org/content/transcript/24196616.html
  7. http://www.forbes.com/feeds/ap/2011/07/04/general-eu-germany-obit-habsburg_8548589.html
  8. http://www.newsru.com/world/14apr2005/austria.html

Посилання
Попередник
Вільгельм Габсбург
 Король Галичини та Володимирії
1948-2011		 Наступник
Карл фон Габсбург
Попередник
Вільгельм Габсбург		 Герцог Буковини
1948-2011		 Наступник
Карл фон Габсбург
оскаржувалося іншими претендентами
Попередник
Карл I		 Король Єрусалиму
1922-2007
титулярний		 Наступник
Карл фон Габсбург
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.