Офіцерське зібрання

Офіцерське зібрання було побудоване у 1820-х рр. за розпорядженням О. С. Грейга як клуб для офіцерів-моряків (інша назва — Будинок флагманів та командирів). У 1872 р. — отримало статус Морського зібрання та перетворилося на культурний і просвітницький центр морських службовців, зібрання офіцерів під час зимування кораблів. Тут збирались видатні флотоводці: П. Нахімов, М. Лазарєв, В. Корнілов, Ф. Беллінсгаузен, О. Бутаков, С. Макаров, М. Аркас [1] та ін.

У 1873-1875 роках у Будинку флагманів читав свої лекції колишній вільний слухач Новоросійського університету, прапорщик А. А. Горенко (батько А. А. Горенко-Ахматової).

Весною 1874 р. в Морському зібранні вперше побував молодий композитор і диригент М. А. Римський-Корсаков, запрошений до Миколаєва в якості інспектора «військово-морських інструментальних хорів»[1]. Під час його візиту у 1881 р. у дворі Морського зібрання відбулися два благодійні концерти 20 та 21 червня.

У 1879 р., під час концертного туру по містам півдня, у Миколаєві побував автор опер «Борис Годунов» і «Хованщина» композитор М. П. Мусоргський. Разом з оперною співачкою Д. Леоновою він виступив у великій залі Морського зібрання.

В кабінетах та гостьових кімнатах Морського зібрання читали лекції адмірал С. О. Макаров, історик Д. І. Багалій, діяла велика бібліотека, проходили "сімейно-танцювальні вечори", різдвяні бали.

30 серпня 1890 р. з нагоди 100–річчя міста Миколаєва тут відбувся святковий прийом губернатора.

23 березня 1897 р. у великій залі у виконанні місцевого симфонічного оркестру вперше прозвучали фрагменти опери "Катерина" М. М. Аркаса.

З 1924 р. колишній Будинок флагманів та капітанів став Будинком культури моряків, а в післявоєнні роки — Будинком офіцерів флоту та Центром культури, відпочинку і освіти ВМС України.

До 2004 року Будинок офіцерів флоту перебував у власності Міністерства оборони, потім його передали у комунальну власність області.

У 2020 році мер Миколаєва Олександр Сєнкевич заявив про можливість включення Будинку офіцерів флоту до національної програми реконструкції архітектурних пам’яток України “Велика реставрація” у 2021 році. [2]

Навколо будинку стоїть кована огорожа.

Двоповерхова будівля з цокольним напівповерхом побудована у стилі класицизму, найімовірніше архітектором Ф. І. Вуншем[3]. Має прямокутне планування.

Об'ємно-просторове рішення дизайну дуже лаконічне. Фактично відсутній декор. В центрі головного фасаду розміщено ефектний шестиколонний портик великого тосканського ордеру[4], що завершується трикутним фронтоном. Вікна прямокутної та арочної форми, прикрашені наплічниками.

У 1872 р. відбувся капітальний ремонт за проєктом архітектора Морського відомства, академіка, інженера-полковника В. А. Рульова.

Архітектурний ансамбль складався з головної будівлі та бокових флігелів, де розташовувалися службові приміщення, музична школа, флотський оркестр, юнкерські класи в яких навчалися гардемарини. Вікна у флігелях були оздоблені венеційським склом[4]. В головній будівлі знаходилась велика мармурова зала з гарним денним освітленням, декілька гостьових кімнат над якими розміщувалися хори для музикантів та глядачів.

Під час Другої світової війни будівля дуже постраждала і була відбудована.

• Офіцерське зібрання
• Офицерское собрание в Николаеве (рос.)
• Будинок офіцерів флоту
• Колишній Будинок офіцерів флоту у Миколаєві
• Путівник по місту (Миколаїв)

Крючков, Ю. С. Град Святого Николая : путеводитель по старому Николаеву / Ю. С. Крючков. — Николаев, 2003. — С. 42—50.

Кухар-Онышко, Н. А. Архитектура Николаева (конец XVIII — начало ХХ веков) / Н. А. Кухар-Онышко. — Николаев, 2001. — С. 46—47.

Мирошниченко, Е. Литературный Николаев : путеводитель / Е. Мирошниченко. — Вып. 1. — Николаев, 2008. — С. 31—34.