Охіньки

О́хіньки (до 2009 року Охиньки[2]) — козацьке село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення — 699 осіб.

село Охіньки
Країна  Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Прилуцький район
Рада Охіньківська сільська рада
Облікова картка Охіньки 
Основні дані
Засноване 1600
Перша згадка 1600 (422 роки)[1]
Населення 699
Площа 3,039 км²
Густота населення 230,01 осіб/км²
Поштовий індекс 17550
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°39′43″ пн. ш. 32°42′43″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
125 м
Водойми річки: Утка, Удай
Відстань до
обласного центру
181 км
Відстань до
районного центру
26,1 км
Місцева влада
Адреса ради с. Охіньки, вул. Шевченка, 13
Сільський голова Маснуха Володимир Іванович
Карта
Охіньки
Охіньки
Мапа

 Охіньки у Вікісховищі

Орган місцевого самоврядування — Охіньківська сільська рада, якій підпорядковане село Пручаї.

Географія

Розташовано за 26 км від райцентру і залізнич. ст. Прилуки. Через село проходить автодорога Прилуки—Суми (Н07)

Виявлено поселення епохи неоліту і бронзи (4—2 тис. до н. е.), ранньослов'янського часу (1 тис. н. е.), Київ. Русі (11—13 ст.).

Селом протікає річка Утка, ліва притока Удаю. Біля села розташований Охинський ентомологічний заказник.

Історія

Село входило до 1781 року до Срібнянської сотні Прилуцького полку. а потім до Прилуцького повіта Чернігівського намісництва[3]

Найдавніше знаходження на мапах кінець 18 сторіччя[4]

У 1862 році у селі володарському та козачому Охіньки (Охиньки) була церква, завод та 237 дворів де жило 1350 осіб[5]

У 1881 — 1571 ж.

У 1911 році у селі Охіньки була церква Введення у храм Пресвятої Богородиці[6][3], земська та церковно-прихідська школи та жило 2005 осіб[7]

Доба УНР та комуністична окупація

1917 року село увійшло до складу УНР. Після численних змін влади у селі закріпилися загони російських більшовиків. 1929 окупаційна влада почала масовий грабунок приватних господарств під виглядом організації колгоспів. 1932 комуністи організували убивства голодом, жертвами яких, зокрема, стали родини Погорілих, Клочків, Кузьменків, Завгородніх. Список жертв комуністичного Геноциду-Голодомору у селі Охіньки міститься у Національній книзі пам'яті.[8]

Після Другої світової війни

У 1946 встановлено надгробки на колективні могили солдат, які загинули у боях у селі 1943.

Сучасність

На 1988 р. в Охіньках — центр, садиба колгоспу ім. Т. Г. Шевченка (спеціалізація — тваринництво, виробництво зерна і цукрового буряку), середня школа, лікарня, Будинок культури, кіноустановка, б-ка.

Відомі уродженці

Сільська церква

Див. також

Посилання

Примітки

  1. ВРУ
  2. Постанова Чернігівської обласної ради від 3.02.2009[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 108, 539 та 612 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  4. Карта границ губерний России конца 18 века. www.etomesto.ru. Процитовано 2 січня 2022.
  5. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862.. elib.shpl.ru. Процитовано 1 січня 2022.
  6. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  7. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. (російською). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 313 з 562.
  8. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 30 квітня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.