Павел Тарло (архієпископ)

Павел Тарло гербу Топор (Сокира) (пол. Paweł Tarło; ? — 21 травня 1565) — польський шляхтич, військовик, римо-католицький релігійний діяч Королівства Польського. Львівський латинський архієпископ з 1561 року. Краківський канонік РКЦ. Представник роду Тарлів.

Павел Тарло
Paweł Tarło
Львівський латинський архієпископ
15 січня 1561  21 травня 1565
Церква: Римо-католицька
Попередник: Фелікс Ліґенза
Наступник: Фелікс Ліґенза (архієпископ)
 
Діяльність: військовик
Народження: 16 століття
Смерть: 21 травня 1565(1565-05-21)
Похований: Латинська катедра Львова
Династія: Тарли
Батько: Єнджей Тарло
Мати: Катажина з Міховських
Папою: 1561

Життєпис

Дата народження невідома. За даними Каспера Несецького, його батько — Єнджей Тарло, львівський хорунжий (бл. 1471 — після 1531,[1] Хирів[джерело?]). Матір — дружина батька Катажина з Міховських гербу Равич. Мав братів Яна, Миколая, Єнджея. За даними Шимона Окольського, його батько — Павел Тарло, суддя земський львівський, войський стрийський.

Замолоду був військовиком, потім став духівником. Мав посади перемишльського декана і краківського каноніка Римо-католицької церкви (РКЦ).

Його кандидатуру на посаду (призначений 15 січня 1561[2]) львівського латинського архієпископа запропонував король Сигізмунд II Август, затвердив Папа Пій IV 1561 року, консекрував на посаду Перемишльський латинський єпископ Валентій Гербурт.[3] 8 листопада 1564 року скликав перший після Тридентського собору провінційний Синод Львівської дієцезії, на якому було прийнято та оголошено рішення Тридентського собору.[4] .[5]

Помер 21 травня[2] 1565 року[3][6], не склавши заповіту. Через це виник конфлікт між Львівською капітулою РКЦ та його родичами, який намагалися владнати на Сеймі легат Д. Коммендоне та примас Польщі Станіслав Гоз'юш. Брати Павела Тарла Ян — львівський хорунжий, Миколай (званий «глава», взяв Ляшки та інші маєтності в Перемиській землі після поділу його спадку) перемишльський хорунжий, Єнджей своїм коштом виставили йому «надгробок».[7]

У Латинській катедрі Львова було встановлено йому пам'ятний надгробок зліва від головного вівтаря, усунутий під час реконструкції храму за архієпископа Вацлава Сєраковського. Зараз на цьому місці таблиця з епітафією Сєраковському.[8]

Примітки

  1. Andrzej Tarło h. Topór (ID: 10.648.31). (пол.)
  2. Archbishop Paweł Tarło †
  3. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr — T. 4. — S. 307.
  4. у джерелі «Concilium»
  5. Kaleta M. Działalność synodalna w archidiecezji lwowskiej // Seminare. Poszukiwania naukowe. — Towarzystwo Naukowe Franciszka Salezego, 2007. — S. 230. (пол.)
  6. Шимон Старовольський датував його смерть 1569 роком.[джерело?]
  7. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr — T. 4. — S. 308.
  8. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 81. (пол.)

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.