Павел Тарло (архієпископ)
Павел Тарло гербу Топор (Сокира) (пол. Paweł Tarło; ? — 21 травня 1565) — польський шляхтич, військовик, римо-католицький релігійний діяч Королівства Польського. Львівський латинський архієпископ з 1561 року. Краківський канонік РКЦ. Представник роду Тарлів.
| Павел Тарло Paweł Tarło | ||
| ||
|---|---|---|
| 15 січня 1561 — 21 травня 1565 | ||
| Церква: | Римо-католицька | |
| Попередник: | Фелікс Ліґенза | |
| Наступник: | Фелікс Ліґенза (архієпископ) | |
| Діяльність: | військовик | |
| Народження: | 16 століття | |
| Смерть: | 21 травня 1565 | |
| Похований: | Латинська катедра Львова | |
| Династія: | Тарли | |
| Батько: | Єнджей Тарло | |
| Мати: | Катажина з Міховських | |
| Папою: | 1561 | |
Життєпис
Дата народження невідома. За даними Каспера Несецького, його батько — Єнджей Тарло, львівський хорунжий (бл. 1471 — після 1531,[1] Хирів[джерело?]). Матір — дружина батька Катажина з Міховських гербу Равич. Мав братів Яна, Миколая, Єнджея. За даними Шимона Окольського, його батько — Павел Тарло, суддя земський львівський, войський стрийський.
Замолоду був військовиком, потім став духівником. Мав посади перемишльського декана і краківського каноніка Римо-католицької церкви (РКЦ).
Його кандидатуру на посаду (призначений 15 січня 1561[2]) львівського латинського архієпископа запропонував король Сигізмунд II Август, затвердив Папа Пій IV 1561 року, консекрував на посаду Перемишльський латинський єпископ Валентій Гербурт.[3] 8 листопада 1564 року скликав перший після Тридентського собору провінційний Синод Львівської дієцезії, на якому було прийнято та оголошено рішення Тридентського собору.[4] .[5]
Помер 21 травня[2] 1565 року[3][6], не склавши заповіту. Через це виник конфлікт між Львівською капітулою РКЦ та його родичами, який намагалися владнати на Сеймі легат Д. Коммендоне та примас Польщі Станіслав Гоз'юш. Брати Павела Тарла Ян — львівський хорунжий, Миколай (званий «глава», взяв Ляшки та інші маєтності в Перемиській землі після поділу його спадку) — перемишльський хорунжий, Єнджей своїм коштом виставили йому «надгробок».[7]
У Латинській катедрі Львова було встановлено йому пам'ятний надгробок зліва від головного вівтаря, усунутий під час реконструкції храму за архієпископа Вацлава Сєраковського. Зараз на цьому місці таблиця з епітафією Сєраковському.[8]
Примітки
- Andrzej Tarło h. Topór (ID: 10.648.31). (пол.)
- Archbishop Paweł Tarło †
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — T. 4. — S. 307.
- у джерелі «Concilium»
- Kaleta M. Działalność synodalna w archidiecezji lwowskiej // Seminare. Poszukiwania naukowe. — Towarzystwo Naukowe Franciszka Salezego, 2007. — S. 230. (пол.)
- Шимон Старовольський датував його смерть 1569 роком.[джерело?]
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — T. 4. — S. 308.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 81. (пол.)
Джерела
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 307—308. (пол.)