Павіан гвінейський

Найдрібніший вид роду. Голова і тіло довжиною від 508 і 1143 мм, хвіст від 456 до 711 мм. Вага в діапазоні від 13 до 26 кг, самці значно більші й важчі. Волосяний покрив червонувато-коричневий зі значною географічною мінливістю. В західній частині діапазону поширення тварини більш світло червоні, у східній частині більш темні й бурі. На відміну від багатьох видів Павіан гвінейський має такий же колір волосяного покриву на спини, руках, щоках і животі. Шкіра обличчя фіолетувато-чорна. Писок витягнутий. Дорослі мають 32 зуба. Ікла великі, особливо у самців.

Країни проживання: Гамбія; Гвінея; Гвінея-Бісау; Малі; Мавританія; Сенегал. Цей вид живе в лісі, савані і Сахелі в межах досяжності води. Також мешкає в галерейному лісі й вторинних лісах на півдні свого ареалу.

Їсть насіння, пагони, коріння, плоди, гриби, безхребетних, дрібних хребетних і яйця. Де сільське господарство розширилось вживає рис, кукурудзу, батат, арахіс та інші культурні рослини. Павіан гвінейський денний, в основному наземний, чотириногий примат. Групи розмірами від 40 до 200 особин. Відомі хижаки: Panthera pardus, Hyaena hyaena, Crocuta crocuta, Panthera leo, Lycaon pictus.

Цей вид має безладну систему спарювання. Існує багато агресії між самцями через конкуренцію за самиць. Середній період вагітності 184 днів. Самиця народжує одне дитинча.

Поза Національним Парком Ніоколо-Коба, цей вид зазнає повсюдного зменшення населення в результаті розширення сільськогосподарських площ, лісоповалів і полювання для захисту сільськогосподарських культур і на м'ясо в Гвінеї. Цей вид захищений у Niokolo-Koba National Park (Сенегал) і Outamba-Kilimi National Park (Сьєрра-Леоне).

• Oates, J.F., Gippoliti, S. & Groves, C.P. 2008. Papio papio. In: IUCN 2013 (англ.)
• ARKive (англ.)
• Ronald M. Nowak. Walker's Primates of the World. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 148. — ISBN 0801862515.
• The Primata
• Shefferly, N. 2004. "Papio papio", Animal Diversity Web