Падемелон

Назва "падемелон" походить від слова "паддималла". На мові аборигенів це означає вид кенгуру з особливим смаком. Голландці його відкрили у XVII ст. Перші англійські колоністи, які мешкали біля сучасного Сіднея полювали й харчувалися саме падемелонами. Етимологія: грец. θύλακος — «сумка», грец. γαλῆ — «ласиця».

Довжина тулуба 29-67 см, вага - від 2 до 12 кг, довжина хвоста - 25-51 см. Хвіст у падемелона короткий та товстий. Хутро червоно-коричнувате зверху та сіро-коричнувате знизу. Воно жорсткіше ніж у інших валлабі.

Падемелон тасманський. Пара на другому плані вступає у шлюб

Живуть у хащах чагарників або густому підліску. Харчуюються травою. У падемелонів народжується одне дитинча.

Живуть в Австралії (Квінсленд, Новий Південний Уельс), на островах Нова Гвінея та Тасманія.

Сьогодні падемелонів залишилося не дуже багато, вони знаходяться під охороною. Втім, інколи ведеться полювання на них там, де ці тварини занадто розмножуються.

• Падемелон тасманійський (Thylogale billardierii)
• Падемелон Брауна (Thylogale browni)
• Падемелон імлистий (Thylogale brunii)
• Падемелон Калабі (Thylogale calabyi)
• Падемелон гірський (Thylogale lanatus)
• Падемелон червононогий (Thylogale stigmatica)
• Падемелон червоношиїй (Thylogale thetis)
• †Thylogale christenseni
• †Thylogale ignis

• Groves, C. (2005). Wilson, D. E., & Reeder, D. M, eds. ed. Mammal Species of the World (3rd ed.). Baltimore: Johns Hopkins University Press. pp. 69-70. OCLC 62265494. ISBN 0-801-88221-4.
• John A. Long, Michael Archer. Prehistoric mammals of Australia and New Guinea: one hundred million years of evolution. — UNSW Press, 2002. — С. 171. — ISBN 0868404357.