Палагичі

Пала́гичі — село Тлумацької міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

село Палагичі
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Івано-Франківський район
Рада Тлумацька міська громада
Код КАТОТТГ UA26040350290062783
Основні дані
Засноване 1419
Населення 1284
Площа 15,545 км²
Густота населення 82,6 осіб/км²
Поштовий індекс 78015
Телефонний код +380 03479
Географічні дані
Географічні координати 48°54′10″ пн. ш. 24°59′44″ сх. д.
Водойми Тлумачик
Місцева влада
Адреса ради 78015, Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, с. Палагичі
Карта
Палагичі
Палагичі
Мапа

 Палагичі у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської области» увійшло до складу Тлумацької міської громади [1]

Історія

Першу письмову згадку про село датовано 4 лютого 1437 року[2].

Польський шляхтич, галицький стольник та підкоморій Павел Куропатва підписувався «з Палагичів».[3]

У 1779 р. тлумацький староста Єжи Міхал Потоцький (1753, Підгайці — бл. 1801) замість маєтків, переданих у власність брату Іґнацію Роману, взяв у нього маєток «Палайче» (тобто Палагичі) з 3-ма селами коло Тлумача.[4]

Побут села у 1867-1870 роках зафіксував польський художник Генрік Гіполіт Родаковський у 11 акварельних роботах, які склали так званий Палагицький альбом.[5]

У 1934-1939 рр. село входило до об’єднаної сільської ґміни Олєшув Тлумацького повіту.

У 1939 році в селі проживало 2 670 мешканців, з них 2 450 українців-грекокатоликів, 120 українців-римокатоликів, 100 поляків (переважно польські колоністи кінця XIX ст. у присілку Попелів)[6]

Через село в 1884-1944 рр. проходила залізниця Станіслав — Бучач — Гусятин — Ярмолинці, при відступі гітлерівцями у 1944 р. зруйнований міст через Дністер, а колію демонтувала радянська влада. Існувала й залізнична станція Палагичі.[7]

Селяни свято зберігають пам'ять про земляків, полеглих у боротьбі за волю в рядах УПА[8].

Пам'ятки

Церква Св. Арх. Михайла 1895 р.[9]

Цікаво

З Палагичів походив батько Роберто Козака.[10]

Див. також

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 12 листопада 2021.
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.17, № 147
  3. Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — 417 s. — S. 55. — ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. (пол.)
  4. Z. Anusik. Potocki Jerzy Michał h. Pilawa (1753 — бл. 1801) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — t. XXVIII/1, zeszyt 116. — 178 s. — S. 46. (пол.)
  5. Роман Чорненький, Петро Гаврилишин. Палагицький альбом.
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 93, 123.
  7. Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці.— Львів: ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011.— 496 с.; іл. — С. . — ISBN 978-617-655-000-6.
  8. Належали до СБ УПА…
  9. Палагичі. Церква Св. Арх. Михайла 1895
  10. Українець, який врятував 30 тисяч політв'язнів у Чилі
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.