Палац урочистих подій (Київ)
Пала́ц урочи́стих поді́й («Палац одружень», «Палац реєстрації шлюбів та новонароджених», жарт. «бермудський трикутник») — будівля Центрального відділу реєстрації актів цивільного стану (РАЦС), зведена у стилі неомодернізму. Розташований у Києві на проспекті Перемоги, 11.
Палац урочистих подій | |
---|---|
| |
50°26′54″ пн. ш. 30°28′41″ сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Тип | будівля і РАЦС |
Стиль | радянський архітектурний модернізм |
Архітектор | Гопкало Вадим Іванович і Гречина Вадим Михайлович |
| |
Наказом Головного управління охорони культурної спадщини № 10/25-10 від 11 травня 2010 року внесений до обліку пам'яток архітектури[1].
Історія
Місцевість, на якій згодом постав палац, була частиною заболоченої заплави річки Либідь. У другій половині ХІХ сторіччя тут з'явилися склади гасу.
З кінця 1960-х років почалась активна забудова ділянки проспекту Перемоги до КПІ і далі. Згодом на розі з Повітрофлотським проспектом розпланували сквер.
Наприкінці 1970-х років ділянку відвели під забудову центрального відділу РАЦС. До цього установа містилась у Шоколадному будинку, що на Липках.
Палац звели за проєктом архітекторів Вадима Гопкала, Вадима та Ірини Гричин[2]. Урочисте відкриття відбулось 1982 року, під час святкування 1500-річчя від заснування Києва[3].
Окрасою скверу став декоративний басейн із двома бронзовими скульптурами «Материнство» і «Злітають птахи» авторства Валентини Михайлевич (1980 року)[4]. У 2000-х роках басейн демонтували, щоб розчистити майданчик під зведення хмарочоса. 2013 року скульптури об'єднали в одну композицію «Шлях у майбутнє» й перенесли до палацу дітей та юнацтва[5]
Станом на 2020 рік, палац втратив свій парадний вигляд. З нього обсипається плитка, будівля поступово занедбується[1].
Архітектура
Центральний відділ РАЦС — модерністська споруда із вигнутим дахом.
Завдяки тодішнім будматеріалам і технологіям стало можливим створювати будівлі з величезним внутрішнім простором у найвигадливіших формах. У Києві кілька споруд з подібним дахом, зокрема Будинок меблів, Житній і Володимирський ринки[6].
Споруда у плані трикутна, тому кияни з іронічним ставленням до шлюбу прозвали її «бермудським трикутником». Така форма була обумовлена необхідністю спрямування потоків учасників церемонії у різні входи і виходи[2].
Урочистості будівлі на гранітному стилобаті додали широкі сходи парадного входу[4].
Архітектурний ансамбль зі сквером був певним акцентом на великій ділянці, окресленій проспектами Повітрофлотським і Перемоги, вулицями Шолуденка і Борщагівською з лінією швидкісного трамваю. Однак зведення поруч у 2000-х роках багатоповерхових будинків звело нанівець задуми архітекторів.
- Будівництво хмарочосу впритул до палацу (2010)
- Скульптурна композиція перенесена до палацу дітей та юнацтва
- Палац затиснутий хмарочосами й автостоянкою (2020)
Примітки
Джерела
- Без автора. Будинок меблів. Історія // Kyivpastfuture. — 2020.
- «Бермудський трикутник». — 2020.
- Палац одружень (Палац урочистих подій) // Звід пам'яток історії та культури України. Київ: М — С / П. Тронько та ін. — К., 2011. — Т. 1 ч. 2.
- Київ на фотографіях ХХ століття і сьогодні: як змінилися відомі місця. — 2019.
- Парунов (Шустер) Александр. 1500-летие Киева // Старый Киев. — 2012.
- Скульптурна композиція «Шлях у майбутнє». — 2016.