Палицин Іван Осипович
Іван Осипович Па́лицин (справжнє прізвище — Паліце; чеськ. Jan Palice; нар. 17 листопада 1865, Вліневес — пом. 3 червня 1931, Свердловськ) — російський і український диригент чеського походження, педагог; заслужений артист РРФСР з 1925 року, Герой Праці з 1925 року.
| Іван Осипович Палицин | |
|---|---|
| чеськ. Jan Palice | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 листопада 1865 |
| Місце народження | Q11917084?, Dolní Beřkoviced, Мельник |
| Дата смерті | 3 червня 1931 (65 років) |
| Місце смерті | Свердловськ, РСФРР, СРСР |
| Громадянство | Російська імперія і СРСР |
| Професії | диригент, музичний педагог |
| Освіта | Київське музичне училище |
| Нагороди | |
Біографія
Народився 17 листопада 1865 року в селі Вліневес (тепер округ Мельник, Чехія). Закінчив Київське музичне училище (клас скрипки Отакара Шевчика). У 1890 році був одним із засновників Саратовського оперного театру. З 1901 року у Києві. Вів оперний клас у Київському музичному училищі. У 1901—1906 роках — головний диригент новозбудованого Київського оперного театру, де 1903 року поставив оперу «Різдвяна ніч» Миколи Лисенка. З 1906 року — диригент Оперного театру Зиміна в Москві[1]. Працював також диригентом в Санкт-Петербурзі, Одесі, Казані, Тифлісі. У 1917—1923 роках — оперний і симфонічний диригент у Києві. Одночасно викладав у Київській консерваторії[1]. У 1923—1924 роках — головний диригент Харківського оперного театру. З 1924 року — у Свердловському театрі опери та балету.
Помер в Свердловську 3 червня 1931 року. Похований в Єкатеринбурзі на Широкореченському цвинтарі.
Примітки
Література
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 444. — ISBN 5-88500-042-5.
Посилання
- ПАЛІЦИН (Palicyn, справж. прізв. – Паліце) Іван (Ян) Йосипович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 53