Пам'ятники Чернівців

У сучасних Чернівцях чимало пам'ятників, причому як українським діячам історії та культури, так і діячам інших народів, що залишили свій слід у історії міста. Так уже склалося історично, що в ХХ столітті в Чернівцях не раз зносили (переносили) одні пам'ятники, і подекуди на їхні ж місця ставили інші.

Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
«Афганцям» / Воїнам-«афганцям» 2004 Споруджений у 2004 році.
Буковинського куреня Героям 1995 у сквері на розі вулиць Руської й Садовського Споруджений у 1995 році. Автор — Іван Салевич. На щиті напис: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за неї».
Воробкевичу Сидору 2006 у сквері навпроти Чернівецького університету Гіпсову копію погруддя було встановлено ще 1991 року, а до Дня міста 2006 року (6 жовтня) за сприяння політиків і громадськості міста її замінили на оригінальний витвір з міді[1]. Автор — Микола Лисаківський.
Полеглим солдатам ц. і к. 41 піхотного полку імені архікнязя Євгена на розі вулиць Головна та Героїв Майдану На цьому місці стояв пам'ятник полеглим солдатам ц. і к. 41 піхотного полку імені архікнязя Євгена. Встановлений 02 грудня 1902 року з нагоди 200-річчя полку. За радянських часів, 14 грудня 1949 року його зруйнували. Десь у середині 2000-х років ентузіасти розшукали шість великих фрагментів цього пам'ятника, зокрема, — розколотий навпіл цоколь з надписами. Розбиту плиту встановили на старе місце[2].
На цоколі — напис (українською, німецькою та румунською мовами): «Поляглим на полю Слави синам-борцям 41-го піхотного полку імени архікнязя Євгенія. Вдячна Буковина».
Гакману Євгену, митрополиту 2006 перед Святодухівським православним кафедральним собором Встановлено навесні 2006 року.
Главці Йозефу в дендропарку Чернівецького університету Встановлено в 1937 році, скульптор А. Северін.
Емінеску Міхаю 2000 у скверику на вулиці Ватутіна Автор — Іван Миколайович Салевич. Встановлено 2000 року.
Кобилянській Ользі 1980 перед будівлею Чернівецького українського музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської Встановлений у 2 серпня 1980 року. Автори — скульптори А. Скиба, М. Мірошниченко; архітектор О. Таратута.
«Колиска миру», скульптурна композиція 1992 перед палацом «Юність Буковини» на вулиці Героїв Майдану, 5 Встановлено 1992 року на честь встановлення побратимства між містами Чернівці (Україна) та Солт-Лейк-Сіті (США), яке заснували Павло Каспрук (1940—1991) та Лоуел Ф. Тернер (1916—1989). Скульптор — Деніс Сміт (США)[2].
Літописцям Русі-України, Подвижникам українського письменства 2004 на розі вулиць Котляревського та Лесі Українки Автор Володимир Гамаль.
Маковею Осипу біля Педагогічного коледжу ЧНУ імені Юрія Федьковича
Милосердю / «Харитська група» 1910 на території Чернівецької міської дитячої клінічної лікарні № 1 по вул. Буковинська, 4 Був встановлений 2 грудня 1910 року відомим австрійським скульптором Теодором Штундлем. Відновлений пам'ятник відкрив міський голова Микола Федорук на Миколая 2006 року (19 грудня)[3]. Напис на пам'ятнику «Пам'яти своїх в Бозі спочилих батьків: Мозеса Фішера (1823—1902) та Хани Сари Фішер (1825—1902) присв'ятив цей символ людяності і любові до ближнього д-р Герман Фішер дворянин фон Мосара»[4].
«Перемога», обеліск 1946 на Соборному майдані перед сквером Встановлено 14 липня 1946 року на честь першої річниці перемоги над нацистською Німеччиною. На місці недобудованого румунського воєнного пам'ятника невідомому солдату[5].
«Серце кохання», скульптурна композиція 2006 у Центральному парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка Встановлено на День закоханих (14 лютого) 2006 року. Автор луцький архітектор Василь Рижук. «Серце складається з двох половинок, а на місці з'єднання — гойдалка. А вгорі напис: „Я тебе кохаю“. На самому ж серці є табличка з написом „Це серце я присвятив коханій і всім закоханим світу“» (опис самого автора)[6]. Проект пам'ятника було обрано на конкурсі, оголошеному міськрадою влітку 2005 року[7]. Зараз він є улюбленим місцем для відвідання місцевими молодятами в день весілля.
Танк екіпажу гв. лейтенанта П. Ф. Нікітіна вул. Гагаріна Танк з екіпажем на чолі з гв. лейтенантом П. Ф. Нікітіним першим увірвався в місто Чернівці 25 березня 1944 року під час звільнення його від фашистських загарбників.
«Троянди, що метуть тротуар», скульптурна композиція 2008 на фасаді адміністративного будинку за адресою: пл. Центральна, 10 На кам'яній дошці — напис (українською та німецькою мовами): «Чернівці — на півдорозі між Києвом і Бухарестом, Краковом і Одесою — були таємною столицею Європи, де тротуари підмітали букетами троянд, а книгарень було більше, ніж пекарень». Інститут розвитку міста Чернівці. 2008.
Федьковичу Юрію 1995 у сквері біля Чернівецького університету Напис на постаменті: «Я люблю мою Русь-Україну, я вірую в її будучину…».
Францу-Йосифу I 2009 у сквері на вулиці Марії Кордуби Урочисте відкриття пам'ятника австрійському імператору і королю Угорщини Францу-Йосипу Першому, за правління якого Чернівці переживали розквіт, відбулося 3 жовтня 2009 року, а перший камінь під майбутній монумент було закладено ще 2008 року під час святкування 600-річчя Чернівців. Пам'ятник виготовлено і встановлено коштом лідера громадсько-політичної організації «Фронт Змін» уродженця Чернівців А. П. Яценюка. У церемонії відкриття пам'ятника також взяли участь Чернівецький міський голова М. Т. Федорук, представники обласної влади, Надзвичайний і Повноважний посол Австрії в Україні Йозеф-Маркус Вукетич, широка громадськість[8][9]. Автори пам'ятника — скульптор Володимир Цісарик та заслужений художник України Сергій Іванов[10].
Целану Паулю 1992 біля у Центрального парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка на вул. Головній Встановлено в 1992 році. Автор — Іван Миколайович Салевич.
«Цісарська скеля» 1908 у парку ім. Ю. Федьковича Встановлено в 1908 році вдячними містянами на честь 60-річчя правління Франца-Йосипа.
«Чернівцям — 600 років», пам'ятний знак 2008 у скверику навпроти католицького костелу Воздвиження Святого Хреста Встановлений 2008 року (рік 600-річчя міста). Є подарунком місту відомого чернівчанина Я. П. Табачника. Напис на пам'ятнику «Моєму рідному місту», зроблено вісьмома мовами (українською, російською, польською, англійською, румунською, німецькою, угорською, їдиш).
Шевченкові Тарасу 1999 у нижній частині Центральної площі Встановлений у травні 1999 року. Автор Микола Михайлович Лисаківський.
Шевченкові Тарасу у парку Ю. Федьковича неподалік комплексу центральних корпусів Чернівецького університету
з нагоди 400-ліття Берестейської Унії, пам'ятний хрест 1996 на подвір'ї церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вулиці Руській Споруджено 1996 року.

Виноски

  1. Бютівці оновлять пам'ятник Сидору Воробкевичу у Чернівцях // повідомлення за 10 травня 2006 ролку на buknews.cv.ua «Всі новини Буковини»
  2. Чернівці, липень 2004 та січень 2009 років на приватному сайті подорожей Україною Сергія Клименка Архівовано 27 травня 2009 у Wayback Machine. (укр.) (рос.) (англ.)
  3. На Миколая у Чернівцях відкрили відновлений пам'ятник Милосердю — «Кариту» // інф. за 20 грудня 2006 року на zik.com.ua Західна інформаційна корпорація
  4. Наша історія на hosted.sacura.net
  5. Лашкевич М. С., Бойко І. Д. Запрошуємо на екскурсію Чернівцями. Путівник. — Чернівці, 2008. — С. 156—157.
  6. Унікальний пам'ятник Серцю у Чернівцях відсвяткував рік на obozrevatel.com // інф. за 14 лютого 2007 року
  7. Пам'ятники закоханим відкривали у Чернівцях на день святого Валентина // повідомлення за 16 лютого 2006 року на Офіційний сайт Чернівецької філії Укртелекому
  8. Яценюк на свої гроші збудував пам'ятник імператору Францу-Йосифу // повідомл. за 3 жовтня 2009 року від УНІАН
  9. Бабця Австрія — дідусь Франц Йосиф. У Чернівцях відкрили пам'ятник останньому імператору Австро–Угорщини // «Україна Молода» 184 за 6 жовтня 2009 року
  10. на У Чернівцях відкрили пам'ятник Францу Йосифу Першому fenixbud.com.ua

Використані література і посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.