Гамаль Володимир Ілліч
Володимир Ілліч Гамаль[1] (* 7 жовтня 1948, с. Рогізна, нині — мікрорайон Чернівців) — український скульптор.
Гамаль Володимир Ілліч | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
7 жовтня 1948 (73 роки) с. Рогізна, передмістя Чернівців | |||
Національність | українець | |||
Країна | Україна | |||
Жанр | монументальна, станкова скульптура. | |||
Навчання | Вижницький коледж прикладного мистецтва імені В. Ю. Шкрібляка, Естонська академія мистецтв | |||
Діяльність | скульптор | |||
Роки творчості | 1966 — до сьогодні | |||
Нагороди | Лауреат Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича | |||
Сайт | youtube.com/watch?v=FoJE2UZkQZg | |||
|
Біографія
Після навчання в восьмирічній школі рідного села й Садгірській середній школі № 38 з 1966 по 1970 роки навчався у Вижницькому училищі прикладного мистецтва (тепер — Вижницький коледж прикладного мистецтва імені В. Ю. Шкрібляка). Викладачі: В. Жаворонков, Е. Жуковський, П. Лемський.
1970--1971 — художник-конструктор, м. Первомайськ Миколаївської області.
1971-1973 — служба в Радянській армії .
З 1976-1982 рік навчався в Естонському державному художньому інституті у м. Таллінні (тепер — Естонська академія мистецтв). Викладачі: О. Мянні, Е. Роос, Я. Соанс, А. Юрйо.
Володимир Гамаль закінчив художній інститут з «червоним» дипломом. Під час навчання одержував за відмінні успіхи підвищену та іменну стипендії ім. Крейцвальда.
До вступу в естонський художній інститут робив безрезультатні спроби поступити до Строгановського вищого училища (Московська художньо-промислова академія імені С. Г. Строганова (Москва), Львівського поліграфічного інституту та Львівського декоративно-прикладного інституту (Львівська національна академія мистецтв).
Після закінчення інституту працює у Чернівецькому художньому фонді[2] у галузях монументальної та станкової скульптури[3], а також, одночасно, 2 роки працює головним художником чернівецького художнього фонду.
Член Національної спілки художників України з 1986.
В колективних виставка бере участь з 1980 року[4].
Персональні виставки: Чернівці (1983)[5], Чернівці (січень 2000)[6], Київ (лютий 2000)[7], Львів (березень 2000)[8], Чернівці (січень, 2017)[9].
На тисячоліття хрещення Русі (1988) брав участь у скульптурному симпозіумі в м. Києві, а на 1020-літній ювілей — у м. Вишгороді під Києвом, виконав скульптуру з каменю «Молитва» (висота 2.3 м.).
Вибрані роботи зберігаються у Чернівецькому художньому музеї, а також в колекціїї автора.
Основні твори
- Меморіальний комплекс борцям за волю України — рогізнянам, які загинули за українську державність (в співавторстві).
Пам'ятники:
- Петру Конашевичу-Сагайдачному (м. Хотин Чернівецької області, 1991),
- Юрію Федьковичу (Чернівці, 1995; м. Путила, Чернівецька область (2004)),
- Остапу Вільшині (Рогізна (Чернівці), 2008).
Погруддя:
- поета О. Вільшини (Рогізна, (2004));
Композиції:
- «Край» (1988); «Художник» (1986), «Материнство» (1987), «Подорож» (1989), «Закохані», «Космічний мотив» (обидва — 1990), «Колискова в місячну ніч» (1992), «Очікування» (1994), «Молитва» (1995), «Мрії» (2001);
Меморіальні дошки:
Пам'ятні знаки:
- Пам'ятний знак, присвячений літописцям Руси-України (Чернівці, 2004).
Серія робіт українських героїв в кераміці — мала пластика, барельєф, починаючи від короля Данила Галицького, Б. Хмельницького, В. Гамалії до Т. Шевченка, І Франка, Ю. Федьковича, С. Бандери, Шухевича, Могили, Мазепи, А. Шептицького, О. Архипенка, Н. Яремчука, І. Миколайчука та інших
Галерея. Приклади робіт скульптора Володимира Гамаля
- Пам'ятник Літописцям Русі-України (Чернівці, на розі вулиць Котляревського та Лесі Українки),січень 2009
- Ангел милосердя, камінь, м. Чернівці
- Композиція Молитва (Симпозіум по каменю, м. Вишгород)
- Пам'ятник Петру-Конашевичу Сагайдачному (Хотин, зменшена копія).
- Пам'ятник Юрію Федьковичу (Чернівці)
- Композиція з пташкою
- Меморіальна дошка Івасюку Миколі Івановичу
- Меморіальна дошка Івану Зарецькому — українському етнографу
- Меморіальна дошка Тимощуку Борису Онисимовичу, українському археологу
- Скульптурний портрет художника Ореста Криворучка
- Композиція (червоне дерево)
Нагороди
- Почесна грамота Спілки художників України (1984);
- Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича (2000).
Вислови митця[10]
- «… мене змушували ліпити лише у стилі, в якому творила Віра Мухіна. Декотрі, як навчилися цієї однієї стилістики — не буду називати прізвищ, то так у них все одне на друге й схоже. Чи то Ленін, чи то Шевченко, чи будь-хто — все однакове. Я ж працюю інакше: щоб виробити свою стилістику, мати свій почерк, підходжу до кожної роботи окремо, добряче мучуся над нею».
- "...стародавні араби за декілька тисяч років до народження Христа, в сузір'ї Барана найяскравішу зірку назвали "Гамаль", що означає вожак стада, той що йде попереду, під цією зіркою народжувались науковці і художники, ці люди йдуть попереду і відриваються від загалу. В пам'ятнику Ю. Федьковичу я так і поступив відірвався від загалу - від офіційного соціалістичного мистецтва. Стиль в якому я творю то є стиль модерн, дякувати Богові вже 50 років"
Родина
- Дружина - Ірина Федорівна, лікар;
- Сини - Анатолій, художник; Ярослав, музикант, педагог.
Примітки
- Володимир Гамаль — скульптор: «Міжнародна агенція, яка досліджує прізвища дослідила, що людей із прівищем Гамаль є 756 631 людина, так шо можливо Василь Гамалія мій вуйко».
- Одночасно в 1983-1984 роках викладав скульптуру в Чернівецькій обласній дитячій художній школі імені М. Івасюка
- Матеріали: : камінь, дерево, бронза, кераміка.
- Республіканська художня виставка в м. Таллінні («Портрет студентки», кінетична композиція «Цирк»). У 1981 році в м. Таллінні в Естонському молодіжному театрі відкрили художню виставку українських художників студентів: Гамаль, Матійко, Шоломій, Стасевський.
- В залі Обласної спілки художників України.
- В Чернівецькому художньому музеї.
- Музей історії Києва.
- Львівський палац мистецтв.
- В Чернівецькому художньому музеї; біля 130 скульптурних робіт; присвячено 50-річчю творчої діяльності відомого буковинського митця.
- Юрій Чорней. «Володимир Гамаль: не можна постійно дивитися у калюжі й бачити лише болото». Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
Джерела
- Магія третього виміру. Скульптурна пластика кінця 19 - початку 21 століття Орест Голубець Львів 2020 р. (стор. 104,116-117, 124-125)
- Енциклопедія сучасної України. Володимир Гамаль
- Пам'ятники
- Професійна кераміка. Володимир Гамаль
- Уявне інтерв'ю з пам'ятником Юрію Федьковичу у Чернівцях
- Відкриття виставки «На славу Кобзареві»
- Володимир ГАМАЛЬ: «Не можна постійно дивитися у калюжі й бачити лише болото»
- У Чернівцях відкрилася виставка скульптури Володимира Гамаля
Посилання
- Шоста персональна виставка
- М. Лазарук жорстко про ставлення влади до знаного митця
- Прелюдія "Край"
- Ательє скульптора
- Дерево роду / Tree of Life
- Volodymyr Gamal Sculpture / Володимир Гамаль скульптура
- Осінні аромати Буковини
- Той, хто не здається