Пам'ятник Богданові Хмельницькому (Чернігів)
Пам'ятник Богдану Хмельницькому в Чернігові — пам'ятник українському гетьману і державному діячеві Богдану Хмельницькому (1595—1657) в українському обласному центрі місті Чернігові.
Пам'ятник Богданові Хмельницькому | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Вигляд пам'ятника Богдану Хмельницькому станом на серпень 2009 року | ||||
51°29′34″ пн. ш. 31°18′07″ сх. д. | ||||
Тип | пам'ятник | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Чернігів, скверу імені Б. Хмельницького (вул. Гетьмана Полуботка) | |||
Автор проєкту | І. П. Кавалерідзе, Г. Л. Петрашевич | |||
Архітектор | А. А. Карнабіда | |||
Скульптор | І. П. Кавалерідзе, Г. Л. Петрашевич | |||
Матеріал | бетон, бронза | |||
Засновано | квітень 1956 | |||
Будівництво | 1955 — квітень 1956 | |||
Стан | задовільний | |||
Ідентифікатори й посилання | ||||
Пам'ятник Богданові Хмельницькому (Чернігів) (Україна) | ||||
Загальні відомості
Пам'ятник — бетонна статуя (заввишки 2,5 м) на циліндричному цегляному постаменті (заввишки 3,2 м), що спирається на чотирикутний цоколь, облицьований каменем і плиткою. Основою служить земляний пагорб. Розташований у центрі скверу імені Б. Хмельницького (вул. Гетьмана Полуботка).
Автори — скульптори І. П. Кавалерідзе, Г. Л. Петрашевич, архітектор — А. А. Карнабіда.
З історії пам'ятника
Спорудження пам'ятника розпочато у 1955 році, ініціатором його появи став перший секретар чернігівського обкому КП(б)У Василь Марков. Пам'ятник мав нагадувати про 300-літній ювілей Переяславської Ради, який широко відмічався 1954 року. Спочатку головним архітектором міста П. Ф. Букловським та уповноваженим Спілки архітекторів України Л. Судніковим було оголошено конкурс на найкращий проект пам'ятника. У конкурсі взяв участь сам Букловський, начальник обласного управління архітектури П. Козицький та молодий архітектор А. Карнабіда. Проекти були анонімні і перемога дісталась 27-річному А. Карнабіді.
Після виготовлення робочих креслень автор вирушив до скульптора І. Кавалерідзе, якому проект дуже сподобався. За задумом архітектора, поруч зі статуєю Богдана Хмельницького (яка на той час вже була готова) мали постати скульптури побратимів гетьмана Степана Пободайла та Мартина Небаби, біля підніжжя постаменту планувалось розмістити ще дві фігури — кобзаря та козака. Довкола пам'ятника мав бути зроблений мозаїчний майданчик.
Після затвердження проекту розпочались роботи зі спорудження пам'ятника, які велись Дорожньо-експлуатаційним управлінням під керівництвом П. В. Семенця. У ході робіт через нестачу фінансування довелось відмовитись від першозапланованої композиції і обмежитись лише фігурою гетьмана. А. Карнабіда запропонував встановити довкола пам'ятника хоча б паркові вази, проте грошей не вистачило ні на вази, ні на мозаїчний майданчик. Вдалося зробити лише художнє ліплення на постаменті, яке виконав С. Т. Соломаха.
Пам'ятник було відкрито без офіційних урочистостей у квітні 1956 року.
З часів незалежності України (від 1990-х років) у Чернігові існували суперечки стосовно первісної ідеї авторів щодо положення монумента, а саме його «розвернення» чи то в бік до П'ятницької церкви, обласного драматичного театру і центральної площі міста, чи то в бік Росії.
Рішення про напрямок орієнтування пам'ятника, за згадками А. Карнабіди, приймав тодішній перший секретар міськкому КП(б)У Ф. Коротков, який розпорядився, аби гетьман дивився в напрямку запроектованої будівлі міськкому партії.
Дехто з чернігівців навіть жартував, що Богдан дивиться, як би випити, пояснюючи це тим, що напрямок погляду скульптури збігався з місцерозташуванням обласного спиртового тресту.
За однією з версій, про напрямок орієнтації пам'ятника питали навіть видатного архітектора-реставратора Петра Барановського, який саме займався відновленням П'ятницької церкви. Барановський ніби-то порекомендував встановити скульптуру на підшипники, аби можна було розвертати «за необхідності».
Дискусії про потребу відновлення первісного архітектурного задуму точаться вже багато десятиліть. Так у 2011 році чернігівський осередок УНП навіть звернувся до міськради з пропозицією розвернути пам'ятник обличчям до центру міста, мотивуючи це задумом архітектора пам'ятника — Андрія Карнабіди (†2005), про що той висловлювався у 2000-х, однак дістав відмову — у листі, який надійшов у відповідь на запит з управління архітектури Чернігівської міської ради, вказувалось, що чинне розташування пам'ятника «відповідає первісній ідеї його авторів: скульптура Богдана Хмельницького повернута обличчям у бік Росії, що символізує возз'єднання з нею», крім того, управління капітального будівництва міської ради вже розробило і затвердило проектно-кошторисну документацію за об'єктом «Реконструкція скверу Богдана Хмельницького», якою не передбачені роботи з розвороту пам'ятника Богданові Хмельницькому в бік П'ятницької церкви[1][2].
3 липня 2016 року на розгляд громадської ради при міському голові Чернігова було винесено новий проект реконструкції скверу імені Богдана Хмельницького. Новим проектом передбачено капітальну реконструкцію, яка включає також демонтаж скульптури, її реставрацію та відновлення постаменту і встановлення пам'ятника вже згідно первісного композиційного рішення, тобто фасом до центру Чернігова[3].
Відтак, у ході реконструкції скверу, яка здійснювалась навесні 2017 року, пам'ятник гетьману України Богдану Хмельницькому розвернули на 180 градусів спиною до Москви, що коштувало міському бюджету 14,5 тисяч гривень, а ремонт всього парку — 700 тисяч гривень[4].
Примітки
- У Чернігові влада відмовилася розвернути пам'ятник Хмельницькому спиною до Росії // інф. на Кореспондент.net за 16 жовтня 2011 року
- У Чернігові пам'ятник Богдану Хмельницькому розгорнуто спиною до Москви // 112.ua, — 2017. — 18 травня (рос.)
- План реконструкції скверу Хмельницького в Чернігові. Офіційно. SVOBODA.FM. Процитовано 11 січня 2017.
- На розворот фігури гетьмана на пам'ятнику Чернігів витратив менше 15 тис. гривень // Чернігівська міська рада, — 2017. — 19 травня
Джерело
- Хмельницькому Богдану пам'ятники // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: Українська радянська енциклопедія, 1990. — С. 836