Пам'ятник Тарасові Шевченку (Донецьк)

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченкові в Донецьку — пам'ятник українському поетові, письменнику і художнику Т. Г. Шевченкові в місті Донецьку (Україна).

Пам'ятник Тарасові Шевченку (Донецьк)
48°00′32″ пн. ш. 37°48′12″ сх. д.
Тип пам'ятник
Країна  Україна
Розташування Донецьк
Архітектор Шарапенко Віктор Олексійович
Скульптор Вронський Макар Кіндратович, Олійник Олексій Прокопович
Матеріал бронза
Ідентифікатори й посилання
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Донецьк) (Україна)
 Пам'ятник Тарасові Шевченку у Вікісховищі
Дні пам'яті В.Стуса — біля пам'ятника Т. Г. Шевченку. 1.09.1990 р. м. Донецьк.

Загальна інформація

Пам'ятник розташований у Ворошиловському районі міста Донецька на розі бульвара Шевченка і вулиці Артема. Він є композиційним осередком площі, утворюваної будівлею донецької обласної бібліотеки ім. Н. К. Крупської, будинком донецької облдержадміністрації і житловою забудовою. Пам'ятник також має функцію містоформування — саме від нього починається широтна вісь і магістраль міста — бульвар Шевченка.

Споруджений у 1955 році за проектом архітектора В. О. Шарапенка. Скульптори — М. К. Вронський та О. П. Олійник.

Опис

Пам'ятник являє собою фігуру поета у повний зріст, виконану з бронзи.

Скульптура стоїть на круглому постаменті з червоного полірованого граніту. На постаменті є фриз, на якому зображені герої творів Тараса Шевченка. У центрі фризу міститься зображення самого Шевченка, який читає свої вірші М. Г. Чернишевському і М. О. Добролюбову, що, за задумом авторів, мало означати взаємопов'язаність і обопільні впливи української та російської літератур.

Історія монумента

Пам'ятник було виготовлено згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 25 грудня 1953 року і встановлено 8 вересня 1955 року.

Скульптуру було виготовлено у Києві, а тоді вже звідти доправлено до Донецька.

Пам'ятник створено в традиціях радянського монументального мистецтва 1950-х років (саме за монументальністю він схожий на пам'ятник Тарасу Шевченку в Харкові).

Пам'ятник Тарасові Шевченку було встановлено на бульварі Пушкіна. В зв'язку з цим постановою міської влади, винесеною 13 липня 1955 року, було вирішено перейменувати бульвар Пушкіна на бульвар Шевченка та навпаки, бульвар, який носив ім'я Шевченка, був перейменований на бульвар Пушкіна.[1]

Пам'ятник Шевченку в Донецьку неодноразово зображався на поштових конвертах СРСР — у 1964[2], 1977[3], 1980[4] і 1982[5] роках.

Пам'ятник кілька разів зазнавав актів вандалізму. У жовтні 1990 року було порушено металеву обечайку на постаменті пам'ятника та розтрощено одну з плит обрамлення сходинок. Громадськість міста через Донецьке обласне товариство української мови імені Т. Г. Шевченка звернулася тоді до владних органів з клопотанням про вжиття необхідних заходів. Оперативно було виконано необхідні ремонтні роботи. Проти ночі 20 червня 2005 року невідомі вандали написали на постаменті пам'ятника білою фарбою російською: «Я за російську мову» (рос. «Я за русский язык»)[6].

Див. також

Примітки
  1. Влияние Тараса Шевченко и фонтан мира в городе Сталино // «[[Донецькі новини]]», 23.11.2011 р. Архів оригіналу за 22.10.2013. Процитовано 20.10.2013.
  2. Джерело: ITC «Marka»: 3032
  3. Джерело: ITC «Marka»: 12267
  4. Джерело: ITC «Marka»: 14092
  5. Джерело: ITC «Marka»: 15447
  6. Кобзарю досталось от хулиганов (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 9 травня 2009.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.