Пандора (супутник)

Пандора (лат. Pandora, грец. Πανδώρα) — шостий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Він був відкритий за фотознімками космічного апарату «Вояджер-1» у жовтні 1980 року Стюартом Коллінзом і отримав тимчасове позначення S/1980 S 26[5]. У 1985 році супутник отримав офіційну назву Пандора[6] на честь богині із грецької міфології, дружини Епіметея. Пандора знаходиться біля зовнішнього краю кільця F.

**Пандора**
Pandora
Дані про відкриття
Пандора, сфотографована «Кассіні»
Дата відкриття	жовтень 1980
Відкривач(і)	Стюарт Коллінз, «Вояджер-1»
Планета	Сатурн
Номер	XVII
Орбітальні характеристики[1]
Велика піввісь	141 720 ± 10 км
Перицентр	141 125±10 км
Апоцентр	142 315±10 км[2]
Орбітальний період	0,628504213 діб
Ексцентриситет орбіти	0,0042
Нахил орбіти	0,050 ± 0,004° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Діаметр	103×80×64 км[3]
Середній радіус	40,3 ± 2,2 км[3]
Площа поверхні	~21 000 км²
Об'єм	~270 000 км³
Маса	1,356 ± 0,022 ×10¹⁷ кг[1]
Густина	0,49 ± 0,08 г/см³
Прискорення вільного падіння	0,0034 м/с²
Друга космічна швидкість	~0,019 км/с
Період обертання навколо своєї осі	0,628504213 діб
Нахил осі обертання	0°
Альбедо	0,6
Температура поверхні	~78 К
Атмосфера	відсутня
Інші позначення
S/1980 S 26, Сатурн XVII[4]
Пандора у Вікісховищі

Пандора має розміри 110×88×62 кілометрів, має два великих кратери діаметром 30 кілометрів[7]. Вона обертається на відстані 141 713 кілометрів від Сатурна. Супутник має період обертання 0,628804 днів, нахил орбіти 0,0522° до екватора Сатурна, ексцентриситет орбіти 0,0042. Маса супутника 1,94×10¹⁷ кілограмів.

У Сонячній системі є також астероїд 55 Пандора.

Примітки

Spitale, J. N.; et al. (2006). The orbits of Saturn's small satellites derived from combined historic and Cassini imaging observations. The Astronomical Journal 132: 692.
Перицентр $q$ і апоцентр $Q$ обчислені за формулами $q=a\cdot (1-e)$ , $Q=a\cdot (1+e)$ , де $a$ — довжина великої півосі орбіти, $e$ — ексцентриситет орбіти; значення округлені до кілометрів.
Porco, C. C.; et al. (2006). Physical Characteristics and Possible Accretionary Origins for Saturn's Small Satellites. Bulletin of the American Astronomical Society 37: 768.
Назви і відкривачі планет і їхніх супутників.
Циркуляр МАС №3532^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
Циркуляр МАС №4157
Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 26 квітня 2007.

Посилання

Циркуляр МАС №3532: Нові супутники Сатурна^{[недоступне посилання з жовтня 2019]} (англ.)
Циркуляр МАС №4157: Назви нових супутників Сатурна і Плутона (англ.)
The Planetary Society: Pandora (англ.)
Пандора на сайті ЛРР NASA (англ.)

Див. також

Супутники Сатурна

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Spitale2006-1] Spitale, J. N.; et al. (2006). The orbits of Saturn's small satellites derived from combined historic and Cassini imaging observations. The Astronomical Journal 132: 692.

[2] Перицентр $q$ і апоцентр $Q$ обчислені за формулами $q=a\cdot (1-e)$ , $Q=a\cdot (1+e)$ , де $a$ — довжина великої півосі орбіти, $e$ — ексцентриситет орбіти; значення округлені до кілометрів.

[Porco2006-3] Porco, C. C.; et al. (2006). Physical Characteristics and Possible Accretionary Origins for Saturn's Small Satellites. Bulletin of the American Astronomical Society 37: 768.

[Gazetteer-4] Назви і відкривачі планет і їхніх супутників.

[5] Циркуляр МАС №3532^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}

[6] Циркуляр МАС №4157

[7] Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 26 квітня 2007.