Паннонські русини

Населення населених пунктів Банату і Бачки було знищено під час Османської війни. Паннонські русини емігрували в сьогоднішні краї Банат і Бачка разом із німцями, угорцями і словаками з регіону, який у наш час, охоплює частину східної Словаччини і північно-західної Угорщини. Це було частиною інтенсивної колонізації, проведеної Австрійською імперією в регіоні, багатому на орні землі, та спрямованої на підвищення доходів імперії за рахунок податків.

Офіційною датою русинського врегулювання у Воєводині є 17 січня 1751, коли адміністратор Вачка Франк де Йосипа Редль підписав контракт із Михайлом Мункачі з села Червеново в жупі Берег, щоб привести 200 русинських сімей греко-католицького обряду з верхньо-угорських районів, відомих як «Горнїца», в Руський Крстур[4]. Крстур був сербським поселенням, що згадується в 1741 році як зруйноване і занедбане, оскільки поселенці переїхали в Чералево. Адміністратор же підписав ще один контракт від 15 травня 1763 року з Петром Кіс з Крстур, щоб привести 150 русинських сімей греко-католицького обряду з однієї області, що у «Верхній Угорщині», до Куцура.

У міру зростання населення і орних земель поселенців, контракт був обмежений, і багато сімей із Крстура і Куцура вирішили мігрувати в місто Новий Сад у 1766 і 1767 роках. Пізніше русини оселилися в Шиді, Вайска, а на початку 19 століття — у Вуковарі та Ілоку, що в сучасній Хорватії. У Петровці, а також Хорватію, русини почали переселення в 1833 році, а пізніше у Бачинці в 1834 році.

В цілому в окрузі Бач-Бодрош (який був у південній Угорщині і сьогоднішніх, головним чином, Банаті і Бачці), перепис населення з 1767 р. показує близько 2.000 русинів. Перепис населення з 1991 року в тому ж районі показує близько 25.000 русинів. На початку XXI століття чисельність паннонських русинів зменшується і передбачуване число становить близько 15.000. Основною причиною цього є збільшення числа русинів, які вирішили емігрувати в Канаду.[5]

У Сербії українці та русини були об'єднані в єдиний Союз русинів-українців-русинів Сербії[6], хоча фактично діяльність українських і русинських організацій у межах Спілки поступово відокремлюється[7]. В Хорватії досі існують Союз русинів і українців Хорватії та Українська громада Республіки Хорватія, але також відбувається процес відокремлення української та русинської спілок, загалом через проблеми міждіалектного розуміння, а також релігію.

Паннонські русини вважають свою версію русинської — особливою мовою. Ті, хто вважає її відмінною від мови північних русинів, стверджують, що вони говорять західними слов'янськими мовами, на відміну від північно-русинського варіанту, який є східнослов'янською мовою. У той же час ця відмінність не обов'язково унікальна для паннонських русинів, оскільки мови інших русинських груп у Словаччині та Польщі також містять особливості східних і західних слов'янських мов.

Автором першої нормативної граматики русинської мови був Гавриїл Костельник, він же був поетом, критиком і першим русинським прозаїком. Його справу розвивали Дюра Папгаргаї та Михайло Ковач, видатні русинські письменники, Микола Кочиш — русинський письменник і мовознавець, який упорядкував русинську літературну мову. Петро Різнич-Дядя створив русинський театр у м. Руський Крстур, який донині ставить п'єси.

• Русини
• Паннонія
• Етнічні групи Воєводини

• составив о. Ириней Мих. Кондратович парох Хоньковскій // «Исторія подкарпатскоѣ Русі для народа», выдавництво товариства «Просвѣты» в Ужгородѣ, друге перевѣрене выданя, книгопечатня акційного тов. «Уніо» в Ужгородѣ, число 35-37, 1925 р., 119 с. (укр.)
• Рамач, Янко. Кратка история Руснацох. Нови Сад: Грекокатолїцка парохия Св. Петра и Павла, 1993 р.
• Жирош, Мирон. Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце (1745—1991) том 1 — 5. Нови Сад: Грекокатолїцкапарохия Св. Петра и Павла 1997—2003
• Лабош, Федор «История Русинох Бачки, Сриму и Славониї 1745—1918», Нови Сад, 1978
• Ranko Bugarski, Jezici, Novi Sad, 1996.
• Stevan Konstantinović, Priče o Rusinima, Šid, 1995.
• Vladimir Kirda Bolhorves, Na debelom ledu, Beograd, 1996.

• Олександр Гаврош. Блукаючий народ. Роман-подорож у часі і просторі. — Київ: Видавництво Нора-Друк, 2012.
• Янко Рамач. Кратка история руснацох (1745—1918).

• Союз русинів-українців Сербії
• Русини Сербії
• Русини Хорватії
• Руски Крстур
• Welcome to Ruski Kerestur Web Page
• Іван Гвать. Книга про українську Атлантиду на Балканах. // Радіо Свобода, 05.02.2013.