Папуга Крамера
Папу́га Крамера[1] (Psittacula krameri) — птах родини Папугових. Є численним птахом по всьому ареалу. Мешкає переважно поблизу людини, у тому числі у великих містах. Тримається великими групами або колоніями. Вирізняється галасливою і непосидючою поведінкою. Це найбільш численний і широко поширений вид серед родини папугових. У дикому стані мешкає в Південній Азії і низці районів Африки. В Україні рідкісний залітний, можливо, особини, які втекли з неволі. Це один із видів папуг, яких часто утримують в неволі. Названо на честь німецького натураліста Вільгельма Крамера.
? Папуга Крамера | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дорослий самець | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Psittacula krameri (Scopoli, 1769) | ||||||||||||||||||||
Природний ареал папуги Крамера | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Опис
Морфологічні ознаки
Стрункий папуга з витягнутим тілом. Маса тіла 104—158 г, довжина тіла 38-42 см, розмах крил 42-48 см. Дорослий самець світло-зелений; перед оком вузька чорна смужка; на шиї вузький «нашийник», рожевий ззаду і чорний по боках та спереду; махові пера зверху бурувато-зелені, знизу — темно-бурі; хвіст довгий, стернові пера зверху жовтувато-зелені, дві пари центральних — зеленкувато-сині, знизу всі пера жовтувато-бурі; навколоочне кільце рожеве; верхня щелепа рожева, нижня — цілком чорна або рожева, з чорною плямою; ноги сірі; райдужна оболонка ока жовтувата. Доросла самка схожа на дорослого самця, але без «нашийника». Молодий птах схожий на дорослу самку.[2]
Звуки
Видає різке «крі — крі — крі».
Поширення та місця існування
Ареал дуже широкий. У дикому стані мешкає в Південній Азії і ряді районів Африки.[3] У деяких країнах Європи з м'яким кліматом, США і низці інших країн утворилися стійкі популяції вдруге здичавілих папуг цього виду. Зазвичай папуги Крамера в Європі трапляються компактно, здебільшого, тримаючись в населених пунктах (насамперед у великих містах) або поблизу них, де птахи знаходять достатню кормову базу. В Європі найбільші популяції цих папуг мешкають в Лондоні і Брюсселі. Популяція в Стамбулі сформувалася внаслідок аварії вантажівки з папугами на E80 (TEM) у 1996 р., втечі та випускання на волю домашніх папуг і відпускання просто неба прикордонниками конфіскованих нелегально ввезених птахів[4].
У дикій природі трапляється в різноманітних лісах, у тому числі вологих, у ландшафтах із колючим чагарником, саванах.
Чисельність цього виду є досить високою та має тенденцію до збільшення. Розмір популяції у світі невідомий.[5]
Підвиди
Зазвичай виділяють чотири підвиди, два з яких зустрічаються в Африці та два — в Азії[6]:
- Psittacula krameri krameri (Scopoli 1769). Номінативний підвид, що займає західну і центральну частини африканського ареалу (Гвінея, Сенегал, південна частина Мавританії, захід Уганди, південь Судана);
- P. k. parvirostris (Souancé 1856) — мешкає на іншій частині африканського континенту;
- P. k. borealis (Neumann 1915) — ареал охоплює північ Індії від 20° пн. ш., Пакистан, Бангладеш, Непал і М'янму;
- P. k. manillensis (Bechstein 1800) — мешкає на іншій частині азійського ареалу (південь Індії, Шрі-Ланка і острови біля індійського узбережжя).
Відмінності між підвидами слабко виражені та полягають в деталях забарвлення і довжині хвоста, а також незначній відмінності у розмірах птахів.
Гніздування
Статева зрілість зазвичай настає у віці двох років. Моногамний птах, пара утворюється на тривалий період, проте не на все життя, як у багатьох інших папуг. Під час шлюбних ігор птахи видають неголосне щебетання. Самка під час ритуалу залицяння крутить головою і розкриває крила, зіниці її при цьому розширені. Самець перебуває поряд з нею і, стоячи на одній нозі, пропонує їй їжу. Папуги обирають для влаштування гнізда дупла, причому якщо розмір дупла недостатній, птах може дещо розширити його за допомогою дзьоба. Іноді гніздо влаштовують в отворах у скелі чи стінах будинків. Кладка складається з 3-4 яєць чисто білого кольору. Їх розмір 30,5 × 24 мм. Насиджування триває 22-24 дні, насиджує тільки самка. Пташенята, як і у інших папуг, гніздового типу — народжуються голими та безпорадними. Вони перебувають в гнізді 6-7 тижнів. Як і інших папуг, батьки вигодовують пташенят напівперетравленою їжею, що відригується із вола. Годують пташенят обидва батьків, проте самка більше, ніж самець.
Строки гніздування різняться в різних регіонах. В Індії найбільша кількість птахів насиджує кладки у квітні, хоча період розмноження триває із грудня до травня. В Африці сезон розмноження — з серпня по листопад. У межах природного ареалу мають дві кладки протягом року, в більш північних регіонах — одну.[7]
Живлення
До раціону входять різноманітні плоди, горіхи, зерна. Поїдає також ягоди, квіти, бруньки і зелені частини рослин, п'є квітковий нектар з квітів. Раціон змінюється в різні сезони залежно від наявності масової їжі. Їжу здобуває переважно на деревах, однак може спускатися і на землю.[8]
У житті людини
Папуга Крамера — один із видів папуг, яких з давніх часів утримують в неволі. У деяких джерелах стверджується, що цих птахів утримували в клітках ще в античній Греції і Римі. В Індії традиція його домашнього утримання нараховує близько 3 тис. років. Ці птахи добре почувають себе у неволі. Здатні запам'ятовувати та імітувати різноманітні звуки, хоча за цими здібностями поступаються багатьом іншим папугам. За тривалий час виведено велику кількість кольорових варіацій цього папуги. У природі живе до 25 років (є повідомлення і про більший вік).
У середньовічній Індії папуг Крамера утримували тільки знатні особи і монархи, при цьому наявність папуги вважалась елементом розкоші і престижу.
Практично в усій Азії, де мешкає цей папуга, він завдає відчутної шкоди сільському господарству, знищуючи зернові та плодові культури[8].
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
- Psittacula krameri Rose-ringed parakeet (англ.). Encyclopedia of Life. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 25 грудня 2015.
- Попугаи стали угрозой для Стамбула. NEWS TURK | Новости Турции (ru-RU). 19 жовтня 2020. Процитовано 4 січня 2021.
- BirdLife International. 2012. Psittacula krameri. The IUCN Red List of Threatened Species 2012: e.T22685441A39016169. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2012-1.RLTS.T22685441A39016169.en. Downloaded on 25 December 2015.
- Alison Sheehey, Nature Alley and Barbara Mansfield, Kern (Audubon Society). Wild Rose-ringed Parakeets (англ.). Nature Alley. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 21 червня 2013.
- Rose-ringed Parakeets (англ.). Avian Web. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 22 червня 2013.
- Sarath W. Kotagama, G. M. Dunnel. Feeding ecology of rose-ringed parakeet Psittacula krameri in Polonnaruwa (pdf) (англ.). fogsl.net. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 25 грудня 2015.
Джерела
- Species text—The Atlas of Southern African Birds