Парамонов Сергій Якович

Сергій Якович Парамонів
Ім'я при народженні рос. Сергей Яковлевич Парамонов
Народився 4 листопада 1894(1894-11-04)[1]
Харків, Російська імперія
Помер 22 вересня 1967(1967-09-22) (72 роки)
Канберра, Австралійський Союз
Поховання Woden Cemeteryd
Країна Російська імперія,  СРСР,  Австралія
Діяльність ентомолог, історик, палеонтолог
Alma mater Фізико-математичний факультет Київського університетуd (1917)
Галузь ентомологія,
історія,
палеонтологія
Заклад Державне об'єднання наукових і прикладних дослідженьd, Зоологічний музей імені М. М. Щербака і Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України
Звання професор
Ступінь доктор біологічних наук (1940)
Відомий завдяки: роботи із систематики мух-бринівок, палеонтології
 Парамонов Сергій Якович у Вікісховищі

Сергі́й Я́кович Пара́монів (також Парамонов, англ. Serhiy Yakowych Paramoniv, Sergei Paramonov, псевдонім Лєсной (рос. Лесной)) (4 листопада 1894, Харків — 22 вересня 1967, Канберра) — український ентомолог та палеонтолог.

Біографія

Народився в Харкові в родині лісничого Якова Юхимовича Парамонова. Батьки походили родом із села Яськи на Одещині, де і проживала до своєї смерті його мати Ольга Іванівна Парамонова (дівоче прізвище Буравчук).[2]

У 1912 закінчив гімназію у місті Аккермані, a в 1917 році природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Спеціалізувався в галузі орнітології, учень С. Ю. Кушакевича. У студентські роки був учасником українського руху, за участь у Шевченківських читаннях двічі у 1914 та 1915 роках був ув'язнений на місячні терміни.[3]

З 1917 по 1924 працював науковим співробітником Київської сільськогосподарської станції, вивчаючи проблеми боротьби з сільськогосподарськими шкідниками. З 1922 до 1924 р. викладав зоологічну систематику в Київському університеті. З 1921 р. вивчав мух-бринівок (Bombyliidae) за матеріалами Зоологічного інституту у Петрограді та власними зборами, співпрацюючи з Ф. Д. Плеске. З 1924 до 1943 р. працював науковим співробітником Зоологічного музею Академії наук в Києві, у тому числі протягом 1938—1943 року його керівником.

Науковий ступінь доктора біологічних наук отримав 1940 р. (захист в КДУ 9.01.40, постанова ВАК 21.12.40) за монографічний огляд мух-бринівок (родина Bombyliidae) (підродина Bombyliinae)[4] (саму ту книгу здав до друку ще 1937 р.). Звання професора присуджено 1941 р.

У період, коли Сергій Парамонов керував Зоологічним музеєм АН, сам музей принаймні тричі змінив своє підпорядування: спочатку він був складовою Зообіну (Зообіологічного інституту АН УРСР), у 1939—1941 роках — Інституту зоології АН УРСР, потім (після відходу з Києва більшовицької влади), з осені 1941 до весни 1942 — Інституту зоології УАН, з весни 1942 до осені 1943 року — Інституту захисту рослин Сільгоспуправління РКУ. Всі роки, перебуваючи на посаді завідувача Зоологічним музеєм, С. Я. приділяв значну увагу високому рівню підготовки аспірантів в галузі ентомології та палеонтології.

Могила вченого на Воденському цвинтарі (Woden Cemetery) в Канберрі

Під час німецької окупації (1941—1943) залишився в Києві, працював в Зоологічному музеї. Завдяки С. Я. Парамонову було врятовано заміновані при відступі радянських військ будівлі Національної опери та Академії наук[5].

Під час наступу радянських військ у вересні 1943 року найцінніші ентомологічні колекції музею (включно з колекцією Парамонова) було відправлено як трофей, і С. Я. Парамонов як зберігач колекції виїхав разом з деякими іншими зоологами (Миколою Шарлеманем, Левом Шелюжком, Борисом Балінським, Миколою Образцовим) до Німеччини (власне, до окупованої німцями Польщі).

Після евакуації з Києва до 1945 року був директором музею (ймовірно, природничого) в Позені та Гановері. З 1945 по 1946 р. жив у Парижі. У цей період він намагався емігрувати далі в США, але за сприяння відомого британського ентомолога російського походження, Бориса Петровича Уварова, отримав дозвіл на імміграцію до Австралії, і обрав для подальшого проживання саме цю країну, оскільки її ентомофауна була на той час незрівнянно менш вивченою. Перш ніж переїхати до Австралії, С. Я. Парамонов 1947 р. провів у Лондоні, вивчаючи типові екземпляри австралійських двокрилих. З 1947 в еміграції в Австралії; науковий співробітник CSIRO.[3]

Вивезена окупаційними німецькими військами з Києва до Німеччини як трофей наукова колекція досі зберігається в Природничому музеї Берліна; найважливішу її частину, колекцію типів, описаних С. Я. Парамоновим, евакуйовану у 1941 р. до Уфи після закінчення війни було віднайдено і повернуто до Києва, де вона зберігається і досі в Інституті зоології НАН України.[3]

Наукова діяльність

ентомологія

Всесвітньо відомий вчений-ентомолог, фахівець із систематики мух. Автор 200 наукових праць з ентомології, орнітології та охорони природи[6][7], а також коментарів до Велесової книги, Слова о полку Ігоревім[8] та «Історії Русів» (під псевдонімом рос. Сергей Лесной).

Основні роботи вченого — з ентомології (систематики, філогенії, морфології сучасних і викопних двокрилих комах, зокрема, мух-бринівок, мух-повисюх, або ж дзюрчалок, пірготид та ін.[7] Науковий співробітник Інституту зоології НАН України та CSIRO.

ейдологія

Сергій Якович чимало зробив у галузі ейдології, неодноразово звертаючись до теми "виду" та "мінливості", критеріїв та ознак виду як загальнобіологічної категорії, тобто не лише як таксономічного рангу, з яким найчастіше має справу дослідник біотичного різноманіття. Його доробки в цій галузі висвітлено в низці праць, зокрема й Валерія Корнєєва[3], Андрія Шаповала[9][10] та Ігоря Загороднюка[11].

Деякі з його ейдологічних праць українського періоду наукової творчості:

Праці повоєнного часу:

  • Paramonov, S. J. 1951. What is a species? Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States, 1 (2): 138–149.
  • Парамонов С. Я. 2016. Хемогенез – новая теория эволюции. В кн.: Шаповал А. І. Документи С. Я. Парамонова у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : джерелознавче дослідження [Електронне видання]. НАН України, НБУ імені В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. Київ, 2016. 161-227. http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/EIF0000071/ (за: ІА НБУВ, ф. 258, оп. 2, спр. 52, арк. 1–72. Машинопис.)

Твори, видані під псевдонімом «Сергей Лесной»

С. Я. Парамонов є автором численних історичних розвідок, оповідань, віршів, нарисів, спогадів та публіцистичних статей[12], частину з яких опубліковано під псевдонімом «Сергей Лесной».

  • Слово о Полку Игореве. Исследование в четырех томах. К 150-летию со дня опубликования. (Париж, 1950—1953)
  • Чертовщина под Лысой горой (Париж, 1952)
  • История «руссов» в неизвращенном виде (Париж; Мюнхен, 1953—1960)
  • Пересмотр основ истории славян (Мельбурн, 1956)
  • Кто создал древнюю Русь: Славяне или германцы? (Париж, 1960, «Возрождение» № 108)
  • Русь, откуда ты? (Вінніпег, 1962; перевидано: Ростов н/Д, 1995)
  • Влесова Книга (Вінніпег, 1966; перевидано: Москва, 2002)
  • Из далекого прошлого славян (Мельбурн, 1967)

Література
  1. http://sdei.senckenberg.de/biographies/information.php?id=44123
  2. Шаповал, А. І. — Особовий фонд Сергія Яковича Парамонова як джерело для дослідження біографії та наукової діяльності вченого (2014)
  3. Корнєєв, В. О. (2014). Справжнє життя Сергея Лесного (матеріали до біографії Сергія Яковича Парамонова). Ukrainska Entomofaunistyka 5(1).
  4. Парамонов, С. Я. 1940. Сем. Bombyliidae (подсем. Bombyliinae). М.-Л.: Наука. 413 с. (Фауна СССР, т. IX, вып. 2).
  5. [https://docs.google.com/document/d/1dKB8ROXEsdTh9AJoNELQcLH1lpStvNj-RMWTF3rByk8/editРешетник, Є. (1994). Моя Оленіана. Українське слово 10.]
  6. [https://docs.google.com/file/d/0B81QwTNH2zulTXdOTU5zNDJlbWc/editLiepa, Zinta R. (1969). Lists of the scientific works and described species of the late Dr. S. J. Paramonov, with locations of the types. J Entomol Soc Aust (N.S.W.) 5.]
  7. [https://drive.google.com/file/d/0B2r3khZ1092SdDlRRVJHQUhUSFk/viewKorneyev, V. A. & Evenhuis, N. L. (2014). List of scientific publications by Sergey Paramonov. Ukrainska Entomofaunistyka 5(1).]
  8. [http://feb-web.ru/feb/todrl/t16/t16-611.htmШарлемань, Н. В. (1960). Сергей Парамонов о «Слове о полку Игореве». Труды отдела древнерусской литературы Института русской литературы 16.]
  9. Шаповал, А. І. 2014. Особовий фонд Сергія Яковича Парамонова як джерело дослідження біографії та наукової діяльності вченого. Рукописна та книжкова спадщина України, 18: 91–112.
  10. Шаповал, А. І. 2016. Документи С. Я. Парамонова у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського: джерелознавче дослідження. НБУВ НАН України, Київ, 1–352.
  11. Загороднюк, І. 2019. Концепції виду в біології: музеологічний аспект та його розвиток в Україні. Природнича музеологія. Випуск 5. НАН України; Національний науково-природничий музей. Київ, 23–29.
  12. Корнєєв, В., Кравцов, А., Ковалів, Ю. (2014). Бібліографічний список нарисів, спогадів та історичних публікацій С. Я. Парамонова. Ukrainska Entomofaunistyka 5(1).

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.