Паскуаліно Де Сантіс

Паскуаліно Де Сантіс народився 24 квітня 1927 року в місті Фонді, регіон Лаціо, Італія. У 1945—1948 роках навчався в Експериментальному кіноцентрі в Римі. З 1950 року працював над кількома фільмами брата як асистент оператора. Був асистентом та учнем оператора Дж. ді Венанцо. З 1967 року працював самостійно. Популярність Де Сантісу приніс фільм Франко Дзефіреллі «Ромео і Джульєтта» (1968, Велика Британія), за роботу над яким він отримав «Оскар» як найкращий оператор.

З 1965 року Паскуаліно Де Сантіс працював над усіма фільмами Франческо Розі, співпрацював з Вітторіо Де Сіка, Етторе Сколою; знімав фільми Лукіно Вісконті — «Загибель богів» (1969, з Армандо Наннуцці), «Смерть у Венеції» (1971), «Сімейний портрет в інтер'єрі» (1974), «Невинний» (1976); Робера Брессона — «Ланселот Озерний» (1974, Франція), «Гроші» (1983, Франція, з Еммануелем Машуелем) та інших іменитих кінорежисерів як в Італії, так і за кордоном.

Паскуаліно Де Сантіс раптово помер від інфаркту міокарду у Львові, під час зйомок фільму Франческо Розі «Перемир'я» (за автобіографічною книгою Прімо Леві).

У 1995 році Паскуаліно Де Сантіса нагороджено Орденом «За заслуги перед Італійською Республікою» (командор)[2].

• Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — С. 117.(рос.)

• Паскуаліно Де Сантіс в Інтернет-енциклопедії кінооператорів (англ.)