Етторе Скола

Етторе Скола народився у багатодітній сім'ї лікаря з невеликого містечка Тревіко. Кіно там показували двічі на рік: привозили на вантажівці і встановлювали екран на головній площі. Довгоочікувані кіносеанси перетворювалися для хлопчика на справжні свята. Спогади про них назавжди залишать у нього ностальгічну оскому і з часом знайдуть відображення у його фільмі «Сплендор», історія про «зльоти» і «падіння» провінційного кінотеатру і його власника, якого до 1980-х років остаточно розорює телебачення.

На самому початку своєї кар'єри, коли одночасно з навчанням на юридичному факультеті Римського університету Етторе Скола влаштовується художником в гумористичний журнал «Марк Аврелій», він знайомиться з Федеріко Фелліні.

По закінченні юридичного факультету, Етторе Скола з 1951 року став виступати з гуморесками і скетчами в сатиричних журналах і на радіо. У 1953 році він дебютував як сценарист, писав для Діно Різі та інших режисерів, часто у співпраці з Руджеро Маккарі.

Режисерський дебют Етторе Скола відбувся у 1964 році комедією «Якщо дозволите, поговоримо про жінок». Цей жанр надовго залишився його улюбленим.

Поступово його фільми стали серйознішими, проявляючи зріле соціальне занепокоєння і пошуки значного драматичного контексту, проте іронічна або меланхолійна посмішка просвічувала крізь найсерйозніші сюжети.

У фільмах Сколи знялися найцікавіші італійські актори післявоєнного періоду: Софі Лорен, Марчелло Мастроянні, Альберто Сорді, Вітторіо Гассман.

Влітку 2011 року Етторе Скола перервав усі незавершені творчі проекти (включаючи вже початий фільм з Жераром Депардьє) і заявив про свій відхід з кінематографу, мотивуючи це тим, що світ кіно не доставляє йому колишньої радості, щастя і відчуття легкості. «Нинішні закони кіновиробництва і дистрибуції мені більше не підходять. Для мене найважливіше мати свободу вибору і зберегти за собою право сказати „ні“. Я ж почав відчувати, що тепер зобов'язаний дотримуватися деяких правил, які заважають мені почувати себе вільним. Сьогодні все вирішує ринок».[5]

• 1955 — Неодружений / Lo scapolo
• 1957 — Граф Макс / Il conte Max
• 1964 — Якщо дозволите, поговоримо про жінок / Se permettete parliamo di donne
• 1965 — Мільйон доларів / La congiuntura
• 1965 —Зроблено в Італії / Made in Italy
• 1965 — Нервове тремтіння / Thrilling (епізод Il vittimista)
• 1966 — Архідиявол / L'arcidiavolo
• 1968 — Чи вдасться нашим героям знайти свого друга, який таємниче зник в Африці? / Riusciranno i nostri eroi a ritrovare l'amico misteriosamente scomparso in Africa?
• 1969 — Комісар Пепе / Il commissario Pepe
• 1970 — Драма ревнощів: Всі деталі в хроніці / Dramma della gelosia — Tutti i particolari in cronaca
• 1971 — Дозвольте представитися? Рокко Папалео / Permette? Rocco Papaleo
• 1972 — Найкращий вечір в моєму житті / La più bella serata della mia vita
• 1973 — Тревіко-Турін / Trevico-Torino — Viaggio nel Fiat-Nam
• 1974 — Ми так любили одне одного / C'eravamo tanto amati
• 1976 — Пані та панове, добраніч! / Signore e signori, buonanotte
• 1976 — Огидні, брудні, злі / Brutti sporchi e cattivi
• 1977 — Незвичайний день / Una giornata particolare
• 1977 — Нові чудовиська / I nuovi mostri
• 1979 — Тераса / La terrazza
• 1981 — Любовна пристрасть / Passione d'amore
• 1982 — Новий світ / Il Mondo Nuovo (у французькому прокаті — La Nuit de Varennes)
• 1983 — Бал / Le Bal (в італійському прокаті — Ballando ballando)
• 1985 — Макарони / Maccheroni
• 1986 — Сім'я / La famiglia
• 1988 — Сплендор / Splendor
• 1989 — Котра година? / Che ora è?
• 1990 — Подорож капітана Фракасса / Il viaggio di Capitan Fracassa
• 1993 — Маріо, Марія і Маріо / Mario, Maria e Mario
• 1995 — Роман бідного юнака / Romanzo di un giovane povero
• 1998 — Вечеря / La cena
• 2001 — Нечесна конкуренція / Concorrenza sleale
• 2003 — Римляни / Gente di Roma

• 1975 — Головний приз Московського кінофестивалю за фільм «Ми так любили одне одного»
• 1976 — «Найкращий режисер» на Каннського кінофестивалю за фільм «Огидні, брудні, злі»
• 1977 — премія «Сезар» за фільм «Ми так любили одне одного»
• 1978 — премія «Сезар» «Найкращий фільм іноземною мовою» за фільм «Незвичайний день»
• 1980 — приз Каннського кінофестивалю «Найкращий сценарій» за фільм «Тераса»
• 1984 — премія «Сезар» «Найкращий режисер» за фільм «Бал»
• 1984 — Срібний ведмідь «Берлінського кінофестивалю» «За видатний персональний внесок»
• 1984 — Приз газети Berliner Morgenpost за фільм «Бал»
• 1990 — Приз імені П'єтро Б'янчі «Венеційського кінофестивалю»
• 2001 — Премія Камілло Маріно Міжнародного кінофестивалю у Лачено (Італія) за життєві досягнення
• 2001 — Срібний «Святий Георгій» Московського кінофестивалю за фільм «Нечесна конкуренція»

• 1970 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм «Драма ревнощів: Усі деталі в хроніці»
• 1976 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм «Огидні, брудні, злі»
• 1977 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм «Незвичайний день»
• 1978 — премія Оскар «Найкращий фільм іноземною мовою» за фільм «Незвичайний день»
• 1979 — премія Оскар «Найкращий фільм іноземною мовою» за фільм «Нові чудовиська»
• 1980 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм «Тераса»
• 1981 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм «Любовна пристрасть»
• 1982 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм «Ніч Варенни»
• 1984 — Золотий Ведмідь «Берлінського кінофестивалю» за фільм «Бал»
• 1984 — премія Оскар «Найкращий фільм іноземною мовою» за фільм «Бал»
• 1987 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм «Сім'я»
• 1988 — премія Оскар «Найкращий фільм іноземною мовою» за фільм «Сім'я»
• 1989 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм «Сплендор»
• 1991 — Золотий Ведмідь «Берлінського кінофестивалю» за фільм «Подорож капітана Фракасса»
• 1995 — Золотий Лев «Венеційського кінофестивалю» за фільм «Роман бідного юнака»
• 2001 — Приз за Найкращий фільм — Золотий «Святий Георгій» Московського кінофестивалю за фільм «Нечесна конкуренція»

• Скола // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

• Етторе Скола на сайті IMDb (англ.)
• Етторе Скола: смерть режисера «залишила пустку в італійській культурі» euronews.com 20.01.2016
• История кино — Режиссер Этторе Скола (Ettore Scola)(рос.)