Пачовський Борис

Бори́с Васи́льович Пачо́вський (нар. 28 березня 1931, Перемишль пом. 11 серпня 2010, Нью-Йорк) — український художник-графік. Син письменника Василя Пачовського, молодший брат художника-живописця Романа Пачовського.

Борис Пачовський
Народження 28 березня 1931(1931-03-28)
Перемишль
Смерть 11 серпня 2010(2010-08-11) (79 років)
 
Національність українець
Країна  США
Жанр станкова графіка
Навчання
  • Сіті Коледж у Нью-Йорку
  • Ліга студентів мистецтва
Напрямок постмодернізм

Біографія

Народився 28 березня 1931 року в місті Перемишль (тепер місто у Польщі, у Підкарпатському воєводстві. Після втрати батьком роботи викладача місцевої гімназії мешкав разом зі сім’ю у Львові, згодом у приміському селі поблизу міста Ротенбург-на-Таубері (земля Баварія, Німеччина), а 1950 року прибув до США (Нью-Йорк).

Як згадував пізніше Борис Пачовський, він зростав в умовах культу мистецтва, «навчився доволі рано розглядати книжку як цінність» і мав чимало прикладів для наслідування. Старша сестра Дзвінка готувалася стати піаністкою, а старший брат Роман вже робив успішні кроки як художник. У 1956 році Борис Пачовський з відзнакою закінчив Коледж Сіті у Нью-Йорку, одержавши диплом «бакалавра мистецтв». Потім ще рік навчався у вищій мистецькій школі «Арт студенс ліг»[1].

У студентські роки Борис Пачовський активно поринув у мистецьке життя. Був співзасновником і членом правління Товариства молодих образотворчих мистців-українців, а згодом проявляв активну діяльність в Об'єднанні митців-українців в Америці [2].

Наприкінці 1950-х років став мистецьким керівником журналу «Musical America», музичної компанії «Lids», а від 1963 року зайняв таку ж чільну посаду в редакції найавторитетнішого у США в галузі грамофонної музики журналу «Stereo Review», з яким співпрацював протягом 22 років»[3].

За оригінальність мистецьких рішень у титульних сторінках обох журналів був нагороджений Товариством американських ілюстраторів престижною нагородою „Арт директорс ріворд“[2].

Протягом 1981–1994 років, ставши одним з найбільш кваліфікованих фахівців в галузі теорії і практики деревориту, Борис Пачовський читав лекції на цю тематику в «Institut for Arian Studiens».

Борис Пачовський, як і його мати Неоніла (з роду Горницьких), брат Роман і сестра Дзвінка (Марія), похований на Оливній Горі (район Квінз, Нью-Йорк) [4].

Твори

У ранніх творах Борис Пачовський заявив про себе в широкому діапазоні зацікавлень – олійним та акварельним малярством, різьбою на дереві, об’ємними композиціями в матеріалах гіпсу, дерева і металу. Та вже в той час помітно вирізнялася станкова графіка, виконана у техніках ліногравюри і деревориту, що згодом сформувала творчий образ митця як «одного з найцікавіших і самобутніх репрезентантів українського образотворчого мистецтва другої полови ХХ – початку ХХІ століття» [5].

Графіка митця при нахилі до абстракціонізму не втрачає сюжетности; його праці експресивні й ефектні у чорній, так і в кольоровій техніці[6].

  • «Абстракт» (1954);
  • «Над озером» (1954);
  • «Юнак» (1954);
  • «Червона кімната» (1955);
  • «Мати» (1955);
  • «Рибалка» (1956);
  • «Іспанський каприз» (1956);
  • «Плач» (1957);
  • «Молитва» (1957);
  • «Бандурист» (1957);
  • «Натюрморт» (1957);
  • «Харон» (1960);
  • «Човен» (1960);
  • «Спокій» (1962);
  • «Водяні лілії» (1963);
  • «Черниця» (1963);
  • «Ангел» (1963);
  • «Мавка» (1963-64);
  • «Прометей» (1964);
  • «Сонце» (1965);
  • «Журавлі» (1969);
  • «Кирило і вишиваний змій» (1970);
  • «Аполлон і Дафна » (1972);
  • «Буря на Чорному морі» (1972);
  • «Вівальді» (1972);
  • «Сама» (1972-73);
  • «Світанок» (1988);
  • «Квіт» (1988);
  • «Червоні жупани» (1997);
  • «Чорний кіт» (1999);
  • «Козак Мамай» (1999);
  • «Червоні маки» (2001);
  • «Чорний кіт, білий кіт» (2001);
  • «Павук» (2002);
  • «Соняшник» (2002);
  • «Вікно» (2003);
  • «Хмародер» (2003);
  • «Струмінь» (2003);
  • «Рослина» (2003);

Борис Пачовський активно контактував з мистецькими і громадськими інституціями української діаспори в США, оформляв окремі книги, запрошення, плакати, конверти грамофонних платівок. До відомих робіт митця належать його обкладинки та ілюстрації до книг поезій Богдана Бойчука «Час болю», «Вірші для Мехіко», журналу «Бандура», а також обкладинка наукового збірника «Василь Пачовський у контексті історії та культури України», що побачив світ 2001 року в Ужгороді.

Виставки

З 1955 року Борис Пачовський брав активну участь у виставках, організованих Товариством молодих образотворчих митців-українців, а з 1960 року - Об'єднанням митців-українців в Америці. Перша персональна виставка відбулася 1963 року в Українському інституті Америки, на якій експонувалося 27 творів (чорно-білих і кольорових дереворитів). Згодом твори Бориса Пачовського виставлялися на вернісажах різних американських мистецьких товариств[7].

Примітки

  1. Яців Р. Борис Пачовський... — С. 150.
  2. Титла Б. Пам’яті Бориса Пачовського // Свобода. — 2010. —№ 43.  — С. 23.
  3. Яців Р. Борис Пачовський... — С. 151.
  4. Квасецький А. Розсипані перли і розгублені звізди Василя Пачовського ... — С. 304.
  5. Яців Р. Борис Пачовський... — С. 155
  6. Пачовський Борис // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1966. — Т. Кн. 2, [т. 5] : Місто (продовження) — Перемиська Єпархія. — С. 1965.
  7. Яців Р. Борис Пачовський... — С. 154.

Джерела та література

  • Василь Пачовський у контексті історії та культури України: Наук. збірник / Ужгород. нац. ун-т, конгрес укр. інтелігенції; Редкол.: Б. К. Галас (відп. ред., упоряд.; автор передм.) та ін. — Ужгород: Закарпаття, 2001. — 419 с.
  • Квасецький А. Розсипані перли і розгублені звізди Василя Пачовського : Нарис // Жуличі. Василь Пачовський : Збірник історико-краєзнавчих і літературно-художніх творів. — Чернівці: Зелена Буковина, 2013. — С. 237—316.
  • Новоженець Г. Образотворче мистецтво української діаспори 1940-1970 років: поліваріантність художнього досвіду. — Львів: Кальварія, 2015. — 280 с.
  • Пачовський Роман // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1966. — Т. Кн. 2, [т. 5] : Місто (продовження) — Перемиська Єпархія. — С. 1965..
  • Титла Б. Пам’яті Бориса Пачовського // Свобода. — 1964. — № 84.  — С. 3. .
  • Яців Р. Борис Пачовський [Текст] / Р. Яців // Дзвін. — 2008. — № 9. — С. 149—155.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.