Пачовський Михайло Іванович

доктор[1] Михайло Іванович Пачовський (псевдо Михань, Лопач; 20 вересня 1861, с. Добростани, нині Яворівського району, Львівська область 13 березня 1933, м. Долина, нині Івано-Франківської области) — український письменник, просвітник, педагог, фольклорист, композитор-аматор, громадський діяч. Почесний громадянин Долини.

Михайло Іванович Пачовський
Псевдо Михань, Лопач
Народився 20 вересня 1861(1861-09-20)
с. Добростани
Помер 13 березня 1933(1933-03-13) (71 рік)
м. Долина
Громадянство  Австро-Угорщина
 ЗУНР
Друга Польська Республіка
Діяльність письменник, педагог, фольклорист
Alma mater Віденський університет
Роки активності 1887—1933

 Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

Гробівець Михайла Пачовського на цвинтарі в місті Долина
Меморіальна таблиця Михайлові Пачовському на стіні гімназії №1

Відомий свого часу викладач, науковець, письменник, етнограф, самодіяльний композитор, активний громадський діяч є вихідцем із Добростанів. Закінчив Віденський університет (1887), там же захистив докторську дисертацію. Учителював у Львові, був викладачем Коломийської гімназії (1893—1897), пізніше — директором української гімназії в Долині на Станиславівщині. У 1884 році з ініціативи Михайла Пачовського в селі Добростани було засновано читальню імені Т. Г. Шевченка.[2] 1911 року, коли «Просвітою» було кинуто клич: «100-річчю Маркіяна Шашкевича — 100 українських гімназій», Михайло Пачовський в м. Долині (тепер Івано-Франківська область) заснував і очолив перший навчальний заклад у Долині, у якому дітям давали освіту на рідній українській мові приватну українську гімназію ім. Маркіяна Шашкевича, був її директором від 1911 (за іншими даними від 1918)[3] до 1922 року. Був директором учительської семінарії в м. Долині.

За часів ЗУНР обіймав посаду міського комісара Долини та був делегатом Української Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки від Долинського повіту.[1]

Михайло Пачовський збирав і досліджував фольклор, писав студії з етнографії, літературознавства та мовознавства. В молоді роки зібрав на Долинщині, Стрийщині, Коломийщині зразки усної словесної творчості і на основі зібраних матеріалів 1892 р. опублікував фольклористичне дослідження «Про вплив християнства на усну словесність русинів», ця праця дістала високу оцінку вчених. На цю працю звернув увагу Іван Франко в оглядовій статті «Наше літературне життя в 1892 році (листи до редактора „Зорі“)» (1893). Цю тему розробляв далі, що стало основою нових публікацій в тодішніх часописах. А в 1901, 1903 рр. вийшло друком двотомне дослідження «Народні думи з ілюстраціями». Досі не втратили своєї цінності його розвідки: «Замітки до науки руської мови в середніх школах» (1898), «Соті роковини народного письменства Руси-України. Пам'яті Івана Котляревського» (1898), «Ілюстроване українсько-руське письменство в життєписах для молодежи» (1909), «Виїмки з українсько-руського письменства 16-17 ст. для вищих кляс середніх шкіл» (1916) та інші. Михайло Пачовський уклав польсько-український словник.

У 1901—1902 рр. був редактором українського ілюстрованого двотижневика для дітей і молоді «Дзвінок», який виходив у Львові. Перший друкований твір — повість «Вечорниці». Автор кількох розвідок з фольклору («Дещо про руські билини і думи» (1893), «Народний похоронний обряд на Руси» (1903), статей про Тараса Шевченка, Івана Котляревського, Маркіяна Шашкевича, підручників для шкіл. Був композитором-аматором, створив відомі в Галичині пісні для мішаного хору «Ой, не гаразд, запорожці», «Чумаки», а в останні роки життя працював над оперою «Матуристи».

У 1931 році був одним із членів-засновників «Гімнастично-спортивного товариства «Сокіл» у Долині, головна мета діяльності котрого полягала в залученні молоді до загально фізичних вправ, занять з різних ігрових видів спорту і формування національно свідомих громадян.

Похований у родовому гробівці на старому цвинтарі міста Долини.

Вшанування пам'яті

  • 25 листопада 1990 р. громадськість Долини урочисто відкрила меморіальну дошку Михайлу Пачовському на фасаді будинку Долинської гімназії № 1.
  • У 2001 році районним Товариством охорони пам’яток історії та культури відновлено склеп із прахом Пачовського на старому цвинтарі в м. Долина.
  • У вересні 2011 року на батьківщині Михайла Пачовського у с. Добростани відкрито музей родини Пачовських.

Твори

  • Замітки до науки руської мови в середніх школах (1898).
  • Сотні роковини народного письменства Руси-України. Памяти Івана Котляревского. — У Львові: З друкарні Наукового Т-ства ім. Шевченка. — Під зарядом К. Беднарского, 1898. (Літературно-науковий вістник (Львів). — 1898. — Т. 4.)
  • Народні думи / впорядкував і пояснив др. М.Пачовський. — Львів, 1901, 1903. — Ч.1-2.
  • Народний похоронний обряд на Руси (1903).
  • Ілюстроване українсько-руське письменство в життєписах для молодежи (1909).
  • Виїмки з українсько-руського письменства 16-17 ст. для вищих кляс середніх шкіл (1916).

Примітки

Джерела

  • Родовід Пачовських / Львівський міський осередок ім. Костянтини Малицької Крайового товариства "Рідна школа", Львівський обласний Будинок учителя. Відділ історії освіти Львівщини ; упоряд. А. Благітка. - Л. : [б.в.], 2006. - 56 с.
  • Качкан В. Народознавчі розвідки Михайла Пачовського // Українське народознавство в іменах: у двох ч. / В. А.Качкан. — К., 1995. — Ч. 2. — С. 132—136.
  • Пачовський Михайло // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1966. — Т. Кн. 2, [т. 5] : Місто (продовження) — Перемиська Єпархія. — С. 1965..
  • Пачовський Михайло // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. — Івано-Франківськ, 2003. — С. 193—194.
  • Пачовський Михайло Іванович // Столиця Франкового серця / упоряд. В. Олійник. — Івано-Франківськ, 2006. — С. 200.
  • Кочан І., Захлюпана Н. Українські лінгводидакти крізь призму часу: Словник-довідник. — Львів : ПАІС, 2009. — С. 58.
  • Злагода В. Прийшов із забуття / В. Злагода // Громадський голос. – 1990. – 27 листоп.
  • Лаврів В. Педагог Михайло Пачовський / В. Лаврів, В. Олійник // Свіча. – 1991. – 23 лют.
  • Новошицька С. Перший директор долинської школи-гімназії / С. Новошицька // Свіча. – 2006. – 20 верес. – С. 3.
  • Пачовський Михайло: педагог і письменник // Новий час. – 1995. – 22 квіт. – С. 6.
  • Пачовський Михайло: просвітитель, педагог, фольклорист // Свіча. – 2001. – 19 верес. – С. 2.
  • Угорчак Ю. Михайло Пачовський / Ю. Угорчак // Поліття. – 1996. – № 35 (жовт.).


Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.