Паїсій (патріарх єрусалимський)

Паїсій (р. н. і р. с. невідомі) — єрусалимський патріарх (1645—61). Спочатку — ігумен одного з йорданських монастирів. Бувши патріархом, відстоював церковні маєтності в Єрусалимі та Вифлеємі (нині місто в Палестинській автономії), на які претендувала вірменська церква, управляв володіннями патріархії в Молдові й Валахії. Шукав підтримки в московського царя Олексія Михайловича, здійснив подорож до Москви через Україну. Перебуваючи в Києві на початку грудня 1648, написав листа гетьманові Б.Хмельницькому, в якому звинувачував його в союзі з Кримським ханатом, ворогом християн. Разом із митрополитом Київським Сильвестром Косовим, міщанами й духовенством урочисто зустрічав гетьмана при в'їзді того в Київ 17 грудня 1648. Наприкінці грудня дав Б.Хмельницькому публічне розгрішення від усіх гріхів, заочно обвінчав його з М.Чаплинською, благословив на війну з поляками й, можливо, коронував на Руське князівство. У переговорах з московським царем Олексієм Михайловичем щодо надання козакам військової допомоги гетьман розраховував на підтримку патріарха. Разом із П. Б.Хмельницький відправив у Москву С.Мужиловського. У січні 1649 вони прибули до Москви. П. був посередником у переговорах із царем про підтримку Війська Запорозького у боротьбі з Польщею. Патріарх одержав милостиню й обіцяв служити цареві, повідомляти про ті справи, що його цікавлять. Повернувшись до Молдови, П. продовжував підтримувати зв'язки з Б.Хмельницьким та московським царем Олексієм Михайловичем. Надіслав до Москви назаретського митрополита Гавриїла, який по дорозі зустрічався з Б.Хмельницьким і виконував місію посередника у переговорах гетьмана із царем. П., перебуваючи на початку 1650 в Москві, порівнював Б.Хмельницького за заслуги в обороні православної віри з римським імператором Константином I Великим і називав його «Новим Мойсеєм». Патріарх схиляв до спільної боротьби проти турків також і молдовського та валаського господарів. 1655 року звернувся до московського царя Олексія Михайловича з проханням прийняти в московське підданство молдовського господаря Георгія Стефана. Грецьке духовенство, як вважають сучасні дослідники, сприяло прийняттю Богданом Хмельницьким рішення про протекторат «одновірного» московського царя.