Педоси (Погребищенський район)

Педоси село в Україні, у Погребищенському районі Вінницької області. Населення становить 537 осіб.

село Педоси
Країна  Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Погребищенський
Рада Педосівська сільська рада
Облікова картка Педоси 
Основні дані
Населення 537
Площа 2,36 км²
Густота населення 227,542 осіб/км²
Поштовий індекс 22209
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°26′24″ пн. ш. 29°13′46″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
228 м
Водойми р. Рось
Найближча залізнична станція Погребище І
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 22209, с. Педоси, вул. Центральна, 10
Карта
Педоси
Педоси
Мапа

 Педоси у Вікісховищі

Транспорт

За 4 км від села знаходиться залізнична станція Погребище І (не плутати з містом Погребищем), де можна сісти на приміські дизель-поїзди Козятин-Погребище, Козятин-Жашків і Козятин-Христинівка.

Історія

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Спичинецької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 427 осіб, налічувалось 64 дворових господарства, існували православна церква, школа та постоялий будинок[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 723 осіб (371 чоловічої статі та 352 — жіночої), з яких 615 — православної віри, 81 — римо-католицької[2].

Під час Другої світової війни у другій половині липня 1941 року село було окуповане німецько-фашистськими військами. Червоною армією село було зайняте 1 січня 1944 року.[3]

Населення

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 530 осіб,[4] із них 98,88 % зазначили рідною мову українську, 0,93 % — російську, 0,19 % — молдовську.[5]

Населення Педосів в різні роки
Рік~1885[1]1897[2]1989[6]2001[4]
Кількість осіб427723597530

Відомі люди

Література

  • Мали́нки // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.529

Посилання

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-85)
  3. Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 47.
  4. Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 3 лютого 2019.
  5. Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Процитовано 3 жовтня 2018.
  6. Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 3 лютого 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.