Пейслі (орнамент)
Пе́йслі, бута (від англ. Paisley, інші назви: індійський огірок, східна груша, азербайджанська бута, турецький біб та ін.) — орнаментальна композиція, що складається з повторюваних елементів краплеподібної форми в одному напрямку або дзеркальному, або в довільному. Вільний простір може бути зайнято декоративними елементами в рослинному стилі, колами та іншими графічними елементами. Візерунки із цим зображенням зустрічаються в малюнках килимів, тканин, творів декоративно-прикладного мистецтва, а також декорі архітектурних споруд.
Походження
Батьківщиною орнаменту вважається Іран. Малюнок буту або «буте» (переклад з фарсі — кущ, рослина або букет листків) був характерний для Ірану з часів династії Сасанідів (III—VII століття) і розвинувся до різноманіття форм вже у XVI—XVIII століть — часу правління династії Сефевідів[1].
Виробляти східні шалі з цим візерунком почали в середні віки в Індії, а потім і в інших східних країнах. У ті часи він прикрашав регалії і одяг знаті, з'являвся на ювелірних прикрасах, посуді, предметах домашнього побуту і релігійного культу.[2].
Тлумачення форми
У тому, що ж із себе насправді представляє пейслі, єдиної думки немає. За однією з версій, це квітковий мотив, поєднаний з силуетом кипариса — символу життя в зороастризмі. Кипарис та зображення крил казкових тварин найчастіше зустрічаються поміж надбань матеріальної культури часів ассирійського (II—I тис. до н. е.) та ахаменідського періоду стародавньої історії Ірану (6-4 ст до н. е.). Переважно ними оздоблені вази, чаші, збруя, ювелірні вироби та архітектурні пам'ятки[1]. З часом стилізоване зображення цього дерева було введено до рослинних та геометричних мотивів візерунків. З малюнків кипарису й крил казкових тварин утворився новий художній орнамент[3]. Інший варіант походження — стилізовані язики полум'я, також символізують життя. Можливо і походження від горіха кеш'ю, що був символом родючості. В Індії та Пакистані малюнок пов'язують із формою кісточки манго, асоціюється з пророслим зерном або ембріоном. А Далекий Схід порівнює пейслі з половинкою знака Інь і ян.
Розповсюдження в Європі
В Європу тканини з іранським візерунком привезли англійські колоністи у першій половині XVII століття. Кашемірські шалі зі Сходу, декоровані «огірком», були шанованим і дорогим подарунком.
У XIX столітті в Англії і Шотландії почалося широке виробництво текстилю з «бутом». Основним центром виробництва дешевих тканин з таким орнаментом у Західній Європі став шотландський місто Пейслі (на честь якого орнамент і отримав свою назву на Заході).[4] Вони були вкрай дорогими, і дозволити собі їх могли тільки забезпечені аристократи. На початку XIX століття шотландські майстра навчилися ткати «огірки» на жакардових ткацьких верстатах — і шалі з пейсли стали більш масовим продуктом. Виробництво процвітало близько півстоліття, а потім орнамент вийшов з моди. Наступною хвилею популярності були часи хіппі — 1960-ті роки.
Цікаві факти
- У 1981 Джироламо Етро, засновник модного дому Etro, здійснював подорож до Індії і зібрав взірці традиційних для країни орнаментів, серед яких був і пейслі. В тому ж році модний дім випускає колекцію тканин з його використанням. Пейслі став фірмовим принтом бренду[5].
- Пейслі було використано у дизайні тканини костюму збірної Азербайджану на Олімпіаді у Ванкувері (2010). Строкаті штани викликали здебільшого негативні відгуки[6].
- Колекція шалей в музеї м. Пейслі має статус видатної колекції національного значення Шотландії[7].
Галерея
- Бута
- Дерев'яна форма для друку на текстилі з орнаментом «пейслі», Іран
- Бута на мідних виробах з Лагіча
- Килим, XVIII століття, Баку
- Бандани з пейслі
- 1963
Див. також
Посилання
- Візерунок "буте-джеке" − одвічний самобутній образ іранців?. Умма. 22 лютого 2013. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2014.
- Paisley
- Керимов Л. Г. Формы изображения бута //Азербайджанский ковёр.— 1983. — Том II
- Paisley Museum and Art Gallery. About Britain..
- Etro.Енциклопедія моди[недоступне посилання з грудня 2021]
- The Opening Ceremonies Are Muted, But The Bright Lights Remain. Народний оглядач. 13 лютого 2010. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 26 квітня 2014.
- Paisley Museum. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 22 червня 2014.