Пеллер Володимир Ізраїлевич

Володи́мир Ізра́їлевич Пе́ллер (6 вересня 1913(19130906), містечко Ольгопіль, тепер село Чечельницького району Вінницької області 25 грудня 1978, село Валдгейм Біробіджанського району Єврейської автономної області, тепер Російська Федерація) — радянський військовик, в роки Другої світової війни старшина роти 210-го гвардійського стрілецького полку 71-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї гвардійської армії, гвардії старшина[1], повний кавалер ордена Слави. Голова колгоспу «Заветы Ильича» Біробіджанського району Єврейської автономної області. Герой Соціалістичної Праці (22.03.1966). Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1971—1976 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8-го скликання у 1970—1974 роках.

Володимир Ізраїлевич Пеллер
Народження 6 вересня 1913(1913-09-06)
Ольгопіль
Смерть 25 грудня 1978(1978-12-25) (65 років)
Валдгейм
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1936—1938, 1941—1946
Партія ВКП(б)
Звання Молодший лейтенант, старшина і молодший лейтенант
Формування 71-ша гвард. стр. дивізія
Командування  Молодший лейтенант
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди

Життєпис

Народився в містечку Ольгопіль, повітовому центрі Подільської губернії Російської імперії (нині — село Чечельницького району Вінницької області) в селянській родині. Єврей. Здобув неповну середню освіту: закінчив сім класів. З 1930 по 1936 рік працював колгоспником.

У 1936—1938 роках проходив дійсну військову службу в прикордонних військах на далекосхідному кордоні. Після демобілізації залишився на Далекому Сході. З 1938 року працював трактористом та заступником голови колгоспу «Ройтер Октябрь» Октябрського району Єврейської автономної області РРФСР. З 1939 по 1941 рік — голова колгоспу «Ройтер Октябрь» Октябрського району Єврейської автономної області.

Вдруге до лав РСЧА призваний у 1941 році. У боях німецько-радянської війни з 1941 року. Служив старшиною роти 210-го гвардійського стрілецького полку 71-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї гвардійської армії.

28 квітня 1944 року біля села Гора Себезького району Псковської області (Росія) гвардії старшина В. Пеллер із групою бійців наблизився до ворожого ДЗОТу і закидав його протитанковими гранатами, знищивши кулемет з обслугою.

25 липня 1944 року в бою за панівну височину поблизу населеного пункту Жагішки Зарасайського району (Литва) гвардії старшина В. Пеллер під артилерійським вогнем супротивника доправив кулеметникам і стрільцям набої. У критичний момент бою, замінив командира взводу, що вибув, підняв бійців в атаку і першим увірвався на височину. Був контужений, але залишився в строю.

17—19 вересня 1944 року в бою південно-західніше міста Добеле (Латвія) гвардії старшина В. Пеллер своєчасно забезпечував бійців роти набоями і продовольством. Був поранений, але продовжував виконувати свої обов'язки, тим самим сприяв успішному відбиттю чотирьох ворожих атак.

За мужність і відвагу, проявлені в боях 5 червня 1944 року гвардії старшина Пеллер Володимир Ізраїлевич нагороджений орденом Слави 3-го ступеня (№ 60265). За мужність і відвагу, проявлені в боях, 3 жовтня 1944 гвардії старшина Пеллер Володимир Ізраїлевич нагороджений орденом Слави 2-го ступеня (№ 3842). Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії старшина Пеллер Володимир Ізраїлевич нагороджений орденом Слави 1-го ступеня (№ 37), ставши повним кавалером ордена Слави.

У 1946 році в званні молодшого лейтенанта звільнився в запас.

У 1946—1960 роках — голова низки колгоспів Біробіджанського району Єврейської автономної області Хабаровського краю. Очолював колгосп «Правда» села Валдгейм Біробіджанського району.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1960—1962 роках — голова Надєждинського радгоспу Біробіджанського району Єврейської автономної області.

У квітні 1962 — 25 грудня 1978 року — голова колгоспу «Заветы Ильича» села Валдгейм Біробіджанського району Єврейської автономної області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 березня 1966 року за досягнуті успіхи в розвитку тваринництва, збільшенні виробництва і заготівель м'яса, молока, яєць, вовни та іншої продукції Пеллеру Володимиру Ізраїлевичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». Обирався делегатом XXIV з'їзду КПРС.

25 грудня 1978 року помер у селі Валдгейм Біробіджанського району Єврейської автономної області, де й похований.

Звання

Нагороди

Вшанування пам'яті

У селі Валдгейм Біробіджанського району Єврейської автономної області встановлено погруддя В. І. Пеллера, його ім'ям названо одну з вулиць села (колишня Лісова), а на фасаді будинку, в якому він мешкав, встановлено меморіальну дошку.

Постановою Законодавчих Зборів Єврейської автономної області від 19.07.2000 року за № 155 посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин Єврейської автономної області».

Примітки

  1. Військове звання вказане на момент представлення до ордена Слави 1-го ступеня.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.