Перегінський район

Указом Президії Верховної Ради УРСР 16 листопада 1940 р. з Рожнятівського району передано до Новичанського району територію колишньої ґміни Перегіньск Долинського повіту: Перегінську селищну раду та Решнятівську і Вільхівську сільські ради, райцентр перенесено з села Новиця в селище Перегінське і район перейменовано на Перегінський.

Перегінський район включав Перегінську селищну і 20 сільських рад:

• Берлоги,
• Вільхівка,
• Грабівка,
• Завій,
• Камінь,
• Красне,
• Ландестрой,
• Лдзяни,
• Небилів,
• Новиця,
• Петранка,
• Рівня,
• Рошняте,
• Середній Угринів,
• Сливки,
• Слобода-Небилівська,
• Слобода-Рівнянська,
• Старий Угринів
• Топільське
• Ясень

З другим приходом комуністичних окупантів у 1944 році вони відновили терор і вчинили незліченні злочини, які «узаконював» начальник РВ НКДБ Федоров.[1]

21-22 листопада 1951 р. населення села Середній Угринів було повністю депортоване[2] в села Русин, Новоукраїнку і Лубнівку на Сокальщині, а село підлягало ліквідації, землю розділили між сусідніми колгоспами.[3]

На 22.01.1955 в районі залишилось 12 сільрад.[4]

Указом Президії Верховної Ради УРСР 11 березня 1959 р. Перегінський район ліквідовано, а його територію поділено між Рожнятівським і Калуським районами.[5]

На території району діяла районна організація ОУН, очолювана районним проводом ОУН, який підпорядковувався Калуському повітовому (з листопада 1944 р. — надрайонному) проводу ОУН.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Перегінському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Новиця, Петранка, Грабівка і Завій.[6]