Ясень (село)

Я́сень — село Рожнятівського району Івано-Франківської області.

село Ясень
Герб
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Рожнятівський район
Рада Ясенська сільська рада
Основні дані
Засноване до 1648
Населення 3563
Площа 20,29 км²
Густота населення 175,6 осіб/км²
Поштовий індекс 77673
Телефонний код +380 3474
Географічні дані
Географічні координати 48°44′29″ пн. ш. 24°10′17″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 592 м
Водойми р. Лімниця
Місцева влада
Адреса ради вул. С. Стрільців, 2А, с. Ясень, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл., 77673
Карта
Ясень
Ясень
Мапа

 Ясень у Вікісховищі

Історія

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[1].

В урочищі Ангелів розміщена домна, в якій виплавляли залізо в 1812—1818 роках[2].

У 1880 р. село належало до Калуського повіту, було 2090 мешканців  (2063  греко-католиків, 9 римо-католиків), 2 церкви, джерело лікувальної мінеральної води, водяний тартак[3].

Перша світова війна принесла комплекс лих: руйнування, мобілізації, смерті, реквізиції, нестатки. Зокрема у серпні 1916 р. австрійська армія конфіскувала всі церковні дзвони: церква Ясень Горішній — 5 дзвонів діаметром 74, 60, 48, 38 і 30 см (виготовлені в 1875 р.), церква Ясень Долішній — 6 дзвонів діаметром 96, 78, 51, 44, 32 і 28 см (виготовлені в 1889, 1913, 1837, 1645, 1697, 1752 рр.), церква Ясень Середній — 1 дзвін діаметром 28 см (при реквізиції не зважений і рік виготовлення не вказаний). Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[4]

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок постерунку поліції та ґміни Ясєнь Калуського повіту.

У 1939 році в селі проживало 3640 мешканців (3530 українців-грекокатоликів, 30 поляків і 80 євреїв)[5].

В 1943—1954 роках село було осередком підтримки УПА. Після інтенсивних боїв 40-х років гинули останні герої.[6] 10 листопада 1950 року в лісі біля с. Ясень під час запеклого бою загинули 5 підпільників: Дмитро Юрків  — «Пісня», референт пропаганди Калуського надрайонного проводу ОУН, Іван Гандзюк — «Вітер», референт СБ Перегінського районного проводу ОУН, його охоронець Мельникович Микола — «Дід», а також дві жінки — машиністка районного проводу ОУН Петриней Анна — «Ксеня» і зв'язкова цього ж проводу Мельникович Олена — «Надя»[7]. А 6 січня 1951 року загинула боївка станиці села, де було шість повстанців. Загалом в УПА загинуло 86 жителів села і засуджено за участь в ОУН-УПА і співпрацю 45 осіб, вислано в Сибір 67 родин.[8] В роки Другої світової війни в рядах Радянської армії загинуло 87 жителів села.

Односельці 2 вересня 2007 року встановили на території середньої школи «Монумент примирення», на якому в алфавітному порядку викарбувані імена жителів села, які віддали своє життя в рядах ОУН-УПА та Радянської Армії за свободу України.

Жителі села бережуть пам'ять про полеглих земляків-повстанців — 10 грудня 2017 р. на стіні початкової школи встановили меморіальну таблицю, присвячену трьом братам Цабанам.[9]

Герб

На срібному щиті дерево ясеня з блакитним стовбуром, гіллям і корінням. На тлі зеленої крони дерева, золотий сонячний диск із чорно-білим беркутом. За деревом зелені гори. Щит обрамований охристим картушем, який увінчаний жовто-блакитною короною.

Церкви

Обидві церкви села вперше згадуються 1684 року у реєстрі про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)[10].

У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. горішня церква Святого Архистратига Михаїла описується як дерев'яна, стара, без дати спорудження, парох — Петро Гнатківський, висвячений у 1716 році Митрополитом Атаназієм Шептицьким, 42 парохіяни-господарі. Долішня церква Святих первоверховних Петра і Павла — дерев'яна, стара, без дати спорудження, парох — Василь Левицький, висвячений у 1733 році Митрополитом Атаназієм Шептицьким, 45 парохіян-господарів.

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у горішній церкві 5 дзвонів діаметром 74, 60, 48, 38, 30 см, вага одного з дзвонів 14 кг — 1875 р., у долішній церкві 6 дзвонів діаметром 96, 78, 51, 44, 32, 28 см, вага одного з дзвонів 13 кг, виготовлені 1889, 1913, 1837, 1645, 1697, 1752 рр., у середній церкві — 1 дзвін діаметром 28 см — неописаний. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[4]

Горішня церква — Святого Архістратига Михаїла, — згоріла в 1986 р., натомість збудована нова, належить громаді УПЦ КП[11].

Відомі люди

Народилися

Примітки
  1. Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 176, 214, 238, 241 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
  2. Калушани відновлюють Ангелівську доменну піч на Рожнятівщині, збудовану у 1812 році.
  3. Географічний словник Королівства Польського, 1900, т. 3, стор. 468—469
  4. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
  5. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 32 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  6. "Остання куля" Павла Вагилевича
  7. Заходи по ліквідації провідника ОУН Карпатського краю — «Єфрема». Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017.
  8. Семко Володимир. Над горами місяць ясен, за горами село Ясень…
  9. Шкіль Олег. В Ясені вшанували оборонців гори Заплата.
  10. Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
  11. Закопаний і… воскреслий. Історія давнього церковного дзвона перестала бути загадкою
  12. Згадки минулого. У далекому 1950 році в урочищі Сигла, що на Рожнятівщині, загинуло двоє підпільників «Тиса» і «Опришок».

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.