Переяславське

Перея́славське — село в Україні, у Бориспільському районі Київської області. Населення становить 1382 осіб. Населений пункт Переяславське географічно розташований на відстані 90 км у південно-східному напрямку від Києва. Залізнична станція Переяславська. Поруч з селом проходить автошлях міжнародного значення М03 Київ — Харків. Відстань до міста Переяслав автошляхом — 28 км

село Переяславське
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бориспільський район
Громада Студениківська сільська громада
Основні дані
Засноване 1898
Населення 1382
Площа 2,72 км²
Густота населення 508,09 осіб/км²
Поштовий індекс 08420
Телефонний код +380 4567
Географічні дані
Географічні координати 50°15′50″ пн. ш. 31°39′27″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 132 м
Водойми Великий Супій
Найближча залізнична станція Переяславська
Місцева влада
Адреса ради 08421, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Студеники, вул. Переяславська, 19
Карта
Переяславське
Переяславське
Мапа

 Переяславське у Вікісховищі

Історія

Є на мапі 1868 року[1]

У 1911 році на станції М-К-В ж/д Переяслав було 80 осіб (41 муж. та 39 жин.)[2]

Братська могила воїнів Радянської армії, які загинули під час Другої світової війни у селі Переяславське біля Привокзальної площі

Історія села розпочалася 1898 року, коли було розпочато прокладання залізниці Київ — Полтава, яку відкрито 1901 року, на ній виникла станція Переяславська. Навколо станції виникло пристанційне селище, яке початково так і називалося — селище станції Переяславська. 1965 року село отримало назву — Переяславське.

Показжик села Переяславське

За мужність і відвагу, проявлені на фронтах німецько-радянської війни в боротьбі проти німецько-нацистських загарбників, 232 жителів села нагороджено орденами й медалями радянською владою.

Біля станції Переяславська партизани загону, яким командував Герой Радянського Союзу О. В. Тканко, пустили під укіс два військові ешелони Вермахту.

Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули під час Другої світової війни

4 грудня 2015 року у Переяславському Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній звершив освячення Михайлівського храму.

Територія

Всього 997,4 га:

Площа населених пунктів 492,49 га

  • державна власність 56,94 га
  • комунальної власності 232,42 га
  • приватна власність 203,13 га

Населення
Курган Роблена могила, неподалік від села, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення
Село Переяславське, паровий млин

Населення села становить — 1375 осіб:

  • дітей дошкільного віку 81
  • дітей шкільного віку 151
  • громадян пенсійного віку 402
  • працездатне населення 741
  • кількість працюючих на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та господарювання 702
  • кількість дворів 689
  • Кількість померлих 18
  • Кількість народжених 16
  • Кількість виборців 1091 чол.

Промислові підприємства
Житловий будинок залізнчників (Переяславське)

ВАТ «Переяславський комбінат хлібопродуктів»

Виробництво готових кормів для тварин; переробка м'яса; гуртова торгівля зерном; діяльність їдалень; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості.

ТОВ «БРСМ-НАФТА»

Гуртова торгівля паливом, роздрібна торгівля паливом.

Підприємства сільськогосподарського виробництва

СП ТОВ «Нива Переяславщини»

Вирощування сільськогосподарської продукції, виробництво та переробка м'яса свинини.

Фермерське господарство «Пролісок»

Вирощування сільськогосподарських культур.

Торгівля
  • продуктові — 4
  • промислові — 1

Послуги зв'язку
  • Кількість телефонізованих населених пунктів — 1
  • Абонентів — 164
  • Радіоточок — 252

Охорона здоров'я

Амбулаторія

Освіта
  • Середня загальноосвітня школа
  • Дошкільний навчальний заклад

Заклади культури
  • Будинок культури
  • Бібліотека
  • Сільський стадіон

Особистості
  • Чебаненко Олександр Миколайович (1986—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни (з 2014)[3].

Примітки
  1. Трехверстовка Киевской области. Военно-топографическая карта.. www.etomesto.ru. Процитовано 12 вересня 2021.
  2. Полтавский губерский статистический комитет. (1912). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. (Російська). Полтава: : Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом. с. 244 з 562.
  3. Книга пам'яті

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.