Персіановський

Селище Новоперсіановка положено на лівому березі Грушівки на північ від міста Новочеркаськ. Навпроти, через річку розташована Красюковська слобода.

Селище розташоване на автомобільній трасі «Шахти — Новочеркаськ».

Існує декілька версій про походження назви селища. Одна з них найбільш достовірна. У отамана Платова був керуючий кінним заводом Персіанов. Він стверджував, що його предок, коли був молодим козаком, потрапив у полон до турків, ті продали його в сім'ю перса, де він працював. У перса була дочка, вона тяжко хворіла, і надії на її одужання не було. Козак був з родини знахарів, він взявся вилікувати і зробив це засобами народної медицини. Мабуть, вдячний батько поступився проханням молодят, що полюбили один одного, бо козак повернувся на Дон з дружиною-персіянкою та гарним приданим. За переказами, звідти і пішов рід Персіанових.

Спочатку з'явився хутір Персіановський. Коли ж в 1861—1863 роках була побудована залізниця «Олександрівськ-Грушевський — Аксайська станиця», одна із станцій залізниці була названа Персіановською.

Персіановка була відома військовими таборами, де влітку збирали, відлагоджували та готували донських козаків.[2]

Біля Персіановки на хуторі Соколова був виноградник, фруктовий сад з різними сортами дерев.[2]

Хутір надалі розростався у велику станицю Персіановську, що називалася так до 1920-х років. Пізніше її перейменували і назвали на честь учасника громадянської війни Красюковською слободою. Персіановкою продовжували називати залізничну станцію і селище, що виросло навколо.

Біля хутора Персіановський колись проходив поштовий тракт на південь Росії. У районі нинішнього ставка перебувала станція Хорулі. Через неї проїжджали на Кавказ Олександр Пушкін, Михайло Лермонтов, Олександр Грибоєдов. Мешкав у Персіановці деякий час письменник Олександр Серафимович, також її згадує Михайло Шолохов у романі «Тихий Дон»:

… німецькі чоботи з окутими по знос каблуками трамбували донські шляхи, баварська кіннота поїла коней yf Дону … А на кордоні з Україною молоді козаки, тільки що навчені в Персіановws, під Новочеркаськом, покликані під прапори, билися з петлюрівцями. Майже половина заново збитого 12-го Донського козацького полку лягла під Старобільському, завойовуючи області зайвий куй української території.

— М. Шолохов, «Тихий Дон»

У 1893 році з ініціативи Донського товариства сільського господарства на приватні пожертвування було створено дослідне поле, урожай якого неодноразово удостоювався нагород на всеросійських сільськогосподарських виставках.

У 1907 році було вирішено побудувати у Персіановці Донське середнє сільськогосподарське училище. Будівництво велося до 1915 року. Згодом це училище стало сільськогосподарським інститутом.

• Адміністрація Персиановского сільського поселення
• Персиановское сільське поселення на сайті Каменоломни.ги
• Персиановский (селище сільського типу)