Петер Гуссінг


Петер Гуссінг (нім. Peter Hussing; 15 травня 1948 — 8 вересня 2012) — німецький боксер-важковаговик, який виступав за збірну команду ФРН. Бронзовий призер Олімпійських ігор, чемпіон Європи, призер першостей світу і Європи.

Петер Гуссінг
Загальна інформація
Громадянство  ФРН
Народився 15 травня 1948(1948-05-15)
Брахбах
Помер 8 вересня 2012(2012-09-08) (64 роки)
Брахбах
Alma mater University of Siegend
Вагова категорія важка, надважка
Зріст 196 см
Спортивний клуб Bayer (Леверкузен)
Спортивні медалі
Бокс
Олімпійські ігри
Бронза 1972 Мюнхен важка вага
Чемпіонат світу
Бронза 1982 Мюнхен надважка вага
Чемпіонат Європи
Золото 1979 Кельн надважка вага
Срібло 1971 Мадрид важка вага
Срібло 1973 Белград важка вага
Бронза 1969 Бухарест важка вага

Життєпис

Народився в громаді Брахбах, нині входить до складу району Альтенкірхен в землі Рейнланд-Пфальц.

Закінчив вищу професійну школу, з 1974 по 1980 роки вивчав архітектуру в Зігенському університеті.

Брав участь у трьох Олімпіадах, трьох чемпіонатах світу і п'яти чемпіонатах Європи. У першостях ФРН Петер Гуссінг виборов рекордну кількість чемпіонських титулів — 16 (1969—1983, 1985).

Після закінчення спортивної кар'єри працював менеджером у будівельній фірмі.

У 2008 році обраний бургомістром громади Брахбаха і обіймав цю посаду до своєї смерті у 2012 році.

Олімпійські ігри

На літніх Олімпійських іграх 1972 року в Мюнхені (ФРН) у чвертьфіналі переміг Оскара Луденью (Перу), а у півфіналі поступився майбутньому триразовому олімпійському чемпіонові Теофіло Стівенсону (Куба).

На літніх Олімпійських іграх 1976 року в Монреалі (Канада) у другому колі переміг Ласло Пекозді (Угорщина), а у чвертьфіналі поступився Джонні Тейту (США).

У літніх Олімпійських іграх 1980 року в Москві (СРСР) участі не брав через бойкот змагань.

На літніх Олімпійських іграх 1984 року в Лос-Анджелесі (США) у першому колі переміг Олафа Майєра (Австрія), але у чвертьфіналі поступився Азізу Саліху (СФРЮ).

Чемпіонати Європи

На чемпіонаті Європи 1969 року в Бухаресті (Румунія) переміг Олександра Васюшкіна (СРСР) і Петра Чемериса (ЧССР), а у півфіналі поступився господареві змагань і майбутньому чемпіонові Європи Іону Алексе.

На чемпіонаті Європи 1971 року в Мадриді (Іспанія) почергово переміг Іона Алексе (Румунія), Дітера Ліманта (НДР) і Людвіка Дендеріса (Польща). У фіналі поступився Володимиру Чернишову (СРСР).

На чемпіонаті Європи 1973 року в Белграді (СФРЮ) на шляху до фіналу переміг Юргена Фанґгенела (НДР), Лук'яна Трелу (Польща) і Атанаса Суванджиєва (Болгарія). У фіналі поступився Віктору Ульяничу (СРСР).

На чемпіонаті Європи 1975 року в Катовицях (Польща) у першому колі переміг Атанаса Суванджиєва (Болгарія), проте у чвертьфіналі поступився господареві змагань і майбутньому чемпіонові Європи Анджею Бегальському.

На чемпіонаті Європи 1979 року в Кельні (ФРН) переміг Петара Стойменова (Болгарія), Юргена Фанґгенела (НДР) й у фіналі — Ференца Сомоді (Угорщина).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.