Петров Олексій Зиновійович
| Олексій Зиновійович Петров | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився |
15 (28) жовтня 1910 Кошки | ||
| Помер |
9 травня 1972 (61 рік) Київ, Українська РСР, СРСР | ||
| Поховання | Байкове кладовище | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Діяльність | математик, фізик-теоретик, фізик, викладач університету | ||
| Alma mater | Казанський університет | ||
| Галузь | математична фізика | ||
| Заклад | Казанський державний університет, Казанський національний дослідницький технічний університет імені А. М. Туполєваd і Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України | ||
| Звання | професор | ||
| Ступінь | доктор фізико-математичних наук | ||
| Вчителі | Petr Shirokovd[1] | ||
| Членство | НАН України | ||
| Нагороди |
| ||
Олексій Зиновійович Петров (15 (28) жовтня 1910, Кошки — 9 травня 1972) — радянський математик і фізик-теоретик, академік АН УРСР (з 26 грудня 1969 року)[2], засновник наукової школи з гравітації і теорії відносності, лауреат Ленінської премії. Автор класифікації точних розв'язків рівнянь Ейнштейна за можливими симеріями тензора Вейля (класифікація Петрова).
Біографія
Народився 15 (28 жовтня) 1910 року в селі Кошки Самарської губернії (нині Самарської області). В 1937 році закінчив Казанський університет. Учасник німецько-радянської війни. В 1943–1969 роках працював в Казанському університеті. Член ВКП (б) з 1946 року. Професор з 1965 року. З 1970 року — завідувач відділом Інституту теоретичної фізики АН УРСР.
Помер 9 травня 1972 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Наукова діяльність
Наукові праці з матемаматичної фізики, загагальної теорії відносності та теорії тяжіння. Виконав цикл досліджень з інваріантно-групових методів у теорії гравітації. Розробив нові методи вивчення гравітаційної радіації, енергії гравітаційного поля, моделювання полів тяжіння. Встановив існування трьох типів полів гравітації (типи Петрова). Розвинув загальну теорію моделювання гравітаційних полів і висунув ідею опису теорії тяжіння А. Ейнштейна в термінах плоского простору.
Відзнаки
Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медалями. Лауреат Ленінської премії (1972; за цикл робіт «інваріантно-групові методи в теорії гравітації»)[3].
Примітки
- Математична генеалогія — 1997.
- Сайт НАН України. Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 28 квітня 2012.
- Сайт «Санкт-Петербурзька школа»(рос.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.