Петро Штехер
Петро Штехер (нім. Peter Stecher лат. Petrus Stecher) — львівський бургомістр та будівничий доби середньовіччя. Біографічних відомостей збереглось мало. Рік народження і смерті невідомий. Ймовірно, був правнуком Бертольда Штехера і внуком Матеуса Штехера — львівських війтів княжого періоду (XIII ст.). Мав статус міського будівничого.
Петро Штехер | |
---|---|
| |
Бурмистр Львова | |
1407 | |
Райця Львова | |
1396 — 1409 | |
Помер |
1409 |
Відомий як | архітектор |
Країна | Львів Королівство Польське |
Національність | німець |
Рід Штехери | |
Батько | Юрій або Руперт Штехери |
Діти | Ян Штехер (нім. Hanel, Hanleyn) |
Брати | Георгій Штехер |
Життєпис
До 1382 року проживав у будинку навпроти Латинського катедрального собору (відомо, що того року продав його Генрикові з Теребовлі). 1388 року придбав пекарню. Обраний лавником у 1382–1384 і 1388 роках, міським райцею в 1396—1409 рр. був також бургомістром Львова. Протягом 1404–1407 року збудував міський водогін, провівши глиняними трубами воду з Погулянки. 1405 року здійснив поїздку до Кракова, ймовірно, у справах будівництва водогону (краківський водогін на той момент ще будувався). Керував будівництвом Латинського катедрального собору.
Родина Штехерів були власником фільварку на сучасному Замарстинові. В 1386—1423 роках Петро Штехер, а після смерті останнього його вдова, продали цю землю родині Зоммерштайнів, від їхнього прізвища і пішла сучасна назва.
Фелікс Гонткевич відмічав подібність плану львівської катедри і дрогобицького костелу святого Варфоломія. Через це припускав участь Штехера у будівництві останнього.[1] Діонісій Зубрицький вказував, що у 1404 році за його сприяння засклепили і завершили будівництво презбітерію фарного костелу Львова.[2] Леонтій Войтович стверджує, що він опікувався будівництвом майбутньої катедри у Львові, яку в 1380-х роках розпочали зводити з ініціативи львівських міщан-католиків[3].
Примітки
- Gątkiewicz F. Część historyczna // Kościół w Drohobyczu. — [б. м.]: [б. в.], 1903. — S. 11.
- Zubryćkyj D. Kronika miasta Lwowa. — Lwów : w księngarni Kajetana Jabłońskiego, 1844. — S. 67. (пол.)
- Войтович Л.Польський король Казимир ІІІ і боротьба за спадщину Романовичів Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine. // Вісник Львівського у-ту. Серія історична. — 2011. — Вип. 46. — С. 40.
Джерела
- Skoczek J. Studia nad patrycjatem lwowskim wieków średnich, «Pamiętnik Historyczno-Prawny», VII, z.5, 255
- Ґранкін П. Е. Brunnenstube, або водозбірник на Погулянці // Ринок інсталяцій. — 2004. — № 9. — С. 79.
- Могитич Р. І. Найстаріша міська книга про будівництво Львова у XIV столітті // Галицька брама. — 1999. — № 11—12 (59—60). — С. 8.
- Львів: місто — суспільство — культура: Збірник наукових праць. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. — Том 10: Львів / Lwów / Lemberg як міські простори: уявлення, досвіди, практики / За ред. О. Аркуші, О. Вінниченка, М. Мудрого. — Частина 1. — (Вісник Львівського університету. Серія історична. — Спеціальний випуск'2016). — 396 с.