Петрушевич Лев Степанович
Лев Степанович Петрушевич (1880, с. Ракобовти, нині Буський район Львівська область — 1940, Львів) — український правник, громадсько-політичний діяч, учасник Листопадового чину. Син Степана Петрушевича, внук Омеляна Петрушевича, небіж Президента ЗУНР Євгена Петрушевича.
| Лев Петрушевич | |
|---|---|
| Лев Степанович Петрушевич | |
| Народився |
1880 Ракобовти |
| Помер |
1940 Львів |
| Поховання | |
| Громадянство |
 ЗУНР |
| Національність | українець |
| Діяльність | суддя, правник, громадсько-політичний діяч |
| Alma mater | Віденський університет |
Життєпис
Народився у 1880 році в с. Ракобовти (нині в Буському районі Львівської області, Україна, тоді Кам'янко-Струмилівський повіт).
Навчався в гімназіях Стрия, Львова; Львівському, Віденському університетах. Працював суддею у Великих Мостах та Золочеві. З 1910 року суддя в Бережанах.
Учасник встановлення української влади в місті. Делегат Української Національної Ради ЗУНР від Бережанського повіту. З УГА перейшов за р. Збруч, як радник уповноваженого із закордонних справ Диктатора ЗУНР перебував у Кам'янці-Подільському.
Від листопада 1919 року у Відні (керівник канцелярії уряду ЗУНР в екзилі до березня 1923 року). 1926 року повернувся до Галичини, працював правничим дорадником страхової компанії «Дністер».
Джерела
- Гуцал П., Дуда І. Петрушевич Лев Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 59. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Патер І., Павлишин О. Лев Петрушевич // Західно-українська народна республіка. 1918—1923. Уряди. Постаті. — Інститут українознавства імені І. Крип'якевича; гол. ред. Ярослав Ісаєвич; упоряд.: Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр. — Львів. 2009. — С. 259—261.