Пйотр Глинський

Пйотр Тадеуш Глинський народився 20 квітня 1954 року в столиці Польщі — Варшава. Навчався в Інституті економічних наук та соціології при Варшавському університеті. У 1978 році отримав ступінь магістра з економіки. Закінчив докторантуру на кафедрі вивчення стилю життя (пол. Zakładzie Badań nad Stylami Życia) Інституту філософії та соціології Польської академії наук. У 1984 році отримав ступінь доктора філософії в гуманітарних науках. Він також був докторантом Інституту філософії та соціології Польської академії наук у 1997 році. В 2008 році отримав звання професора гуманітарних наук. З 1998 року завідувач кафедри соціології соціальних структур при Інституті соціології Білостоцького університету. У період з 1970 по 1980-ті роки був активістом опозиційного руху «Солідарність», де серед іншого був членом Комісії з втручання та медіації в Мазовецькому воєводстві. У 2010 році тогочасний президент Польщі Лех Качиньський призначив його членом Національної ради з питань розвитку, а через деякий час — членом координаційної групи цього органу. У 2011 році за «видатні досягнення в бізнесі, розбудову громадянського суспільства і соціальну роботу» тогочасний президент Польщі Броніслав Коморовський нагородив Глинського Орденом відродження Польщі (офіцерський хрест). З 2010 року Глинський співпрацює з організацією «Право та справедливість» (пол. Prawem i Sprawiedliwością). 15 лютого 2014 року став головою Ради цієї організації. Глинський член політичної партії Право і справедливість. На парламентських виборах 2015 році був обраний депутатом Сейму 8-го скликання від Лодзинського воєводства[1][2]. З 2014 року вже протягом чотирьох років відстоює ідею створення музею пам'яті Варшавського гетто[3].