Плосковусач лісовий
Плосковуса́ч лісови́й (лат. Callidium coriaceum Paykull, 1800) — вид жуків з родини вусачів.
? Плосковусач лісовий | ||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Callidium coriaceum Paykull, 1800 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Поширення
C. coriaceum входить до групи бореально-альпійських видів у складі європейсько-сибірського комплексу. Ареал охоплює гірські системи Європи, Кавказ та Сибір. В регіоні Українських Карпат зустрічається зрідка в гірських районах на свіжих смерекових зрубах.
Екологія
Літ триває з кінця червня до серпня. Квітів не відвідує. Личинка розвивається в свіжій, ще живій деревині повалених або помираючих смерек, іноді ялиць.
Морфологія
Імаго
C. coriaceum – жук невеликих розмірів, довжина тіла якого сягає 8-15 мм. Тіло струнке, витягнене, надкрила менш-більш розширені, шкірясті, просвічуються. Загальне забарвлення – чорне, тільки надкрила буруватого кольору із зеленкуватим та бронзовим відблиском. В першій третині вони вкриті довгими стоячими волосками, їх скульптура характеризується грубою зморшкуватістю, особливо в першій половині. Передньогрудний відросток заходить за середину передніх тазиків.
Личинка
Личинка характеризується чітко вираженими, округлими і випуклими вічками. Спинні мозолі черевця на передньому краї з поперечною боріздкою. Ноги короткі з гострим тонким кігтиком.
Життєвий цикл
Розвиток триває два роки. Личинка прокладає під корою звивисті ходи. Лялечкові камери розташовуються в кінці гачкоподібного ходу.
Література
- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А.М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А.М. Зоогеографічна характеристика вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) гірського масиву Ґорґан (Українські Карпати) // мат. наук. конф. — Дніпропетровськ, 2005. — с. 103—104;
- Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
- Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;