Площа Підкови

Пло́ща Іва́на Підко́ви — площа в Галицькому районі Львова, в історичному центрі міста. Розташована між проспектом Свободи та вулицею Театральною. Належить до найменших площ Львова.

Площа Підкови
Львів
Площа Івана Підкови у Львові
Площа Івана Підкови у Львові
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Колишні назви
Святого Духа, Рітерпляц, Мичуріна, Святого Духа
польського періоду (польською) św. Ducha
радянського періоду (українською) Мичуріна, Святого Духа
радянського періоду (російською) Мичурина, Святого Духа
Загальні відомості
Протяжність 180 м
Координати 49°50′28″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д.
Поштові індекси 79008[1]
Транспорт
Рух пішохідний
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1
Пам'ятники Івану Підкові
Поштові відділення ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Площа Підкови у Вікісховищі

Влаштована на місці колишнього шпиталю Святого Духа, що діяв тут упродовж 1377—1780 років[2]. Через це мала назву «площі Святого Духа». У середньовіччі на цій території окрім шпиталю з маленькою каплицею (зведена в 1430 році) і цвинтарем розташовувались дім вікарія шпиталю та інші житлові кам'яниці, воскобійня. У другій половині XVIII століття стан споруди поступово погіршувався і 7 березня 1780 року шпиталь завалився. Австрійська влада віддала наказ остаточно розібрати руїни. Відтак у 1784 році шпиталь разом з каплицею було розібрано.[2] Упродовж 1827—1829 років коштом К. Гартмана на площі збудовано класицистичну споруду гауптвахти за проєктом Матео Брезані і дім «Віденської кав'ярні» (за будівництво гауптвахти місто подарувало ділянку під кав'ярню). Із заходу територія обмежувалась двома рядами міських мурів, між якими теж з'явились житлові будинки.

Напередодні першої світової війни місто планувало викупити у гміни частину площі, знести будинки Віденської кав'ярні та звести велику адміністративну споруду із залою засідань міської ради, залою для урочистих подій та помешканням для президента міста. Паралельно планувалось розширити вулицю Кілінського (тепер вул. Беринди)[3]. Плани не реалізовано. Сучасну назву площа отримала 1946 року на честь молдавського господаря, козака Івана Підкови, страченого 16 червня 1578 року у Львові.

1978 року при прокладанні каналізаційного колектора знайдено залишки фундаментів шпиталю, проведено археологічні розкопки. Виявлено також залишки дерев'яного будинку княжого періоду, що згорів під час пожежі 1381 року. Найдавніші знахідки датувались VIII—VI ст. до н. е. Фундаменти шпиталю протрасовано на поверхні тротуару цегляною кладкою.

1982 року по центру площі встановлено пам'ятник Івану Підкові (скульптор Петро Кулик, архітектор Володимир Блюсюк)[4].

Примітки
  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 31 липня 2021.
  2. Schneider A. Przewodnik po mieście Lwowie. — Lwów: Wydany staraniem komitetu zawiazanego na przyjęcie gości z Wielkopolski, Prus, Szlązka i Krakowa, przybyłych na Zjazd do Lwowa dnia 13 sierpnia 1871. Drukarnia Kornela Pillera. — S. 17. (пол.)
  3. Kronika // Gazeta Lwowska. — 18 stycznia 1914. — № 13. — S. 2. (пол.)
  4. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 40.

Джерела
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 101—102. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 47, 48, 80, 86, 102, 117. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І., Масик Р. Три кола Середмістя // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 40—42. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Могитич Р. І. Розкопки на площі Підкови у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 8. — 1997. — С. 67—71.
  • Могитич Р. І. Сліди найдавнішої пожежі Львова (за матеріалами останніх розкопок на площі Підкови) // Галицька брама. — 1997. — № 5 (29). — С. 11.
  • Jaworski F. Plac Św. Ducha (mocno zawikłana historya o kawiarni Wiedeńskiej i odwachu z przynależytościami) // O szarym Lwowie. — Lwów, [b.w.]. — S. 102—114. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.