Пнів

Село, центр сільської Ради, розташоване вздовж шосе Надвірна — Бистриця, за 2 км від районного центру. З північного заходу село омиває річка Бистриця Надвірнянська. До складу сільради входять села Білозорина, Мозолівка.

Через Пнів проходять газопроводи Битків — Надвірна, Битків — Чернівці, нафтопровід та високовольтна лінія.

Пнівський замок, 1939

Вперше згадується Пнів в історичних джерелах 1482 року.

Назва села пов'язана з тим, що поселення виникло на місці, де було вирубано ліс в результаті загарбання Галицької Русі в середині ХІV століття, тобто на «пнях». Це місце отримало назву «Пнів'я». Польський король щедро роздавав ці землі шляхті.

Згадується 18 листопада 1454 року в книгах галицького суду[1].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 3 лани (близько 75 га), 1 лан орендував Іванко[2].

На початку XV ст. Пнів належав шляхтичеві Іванові з Цуцилова. Але пізніше з невідомих причин він продав половину свого маєтку в Пневі Павлу Куропатві.

В другій половині XVI ст. тут збудовано Пнівський замок. Відомі напади селян на замок у 1621 та в 1648 pp., коли ним оволоділи повстанці Семена Височана. Руїни замку збереглися до наших днів.

Із інформаційних джерел, що подають «історікі», знаємо, що "Пнівський замок, "…збудували  в другій половині XVI доби дідичі волоського походження Куропатви, які ще в другій половині XIV ст. дістали ці землі за військову службу від намісника Галичини Владислава Опольського…

Ці ж «історікі» вказують, що остаточної форми Пнівський замок набув у XVII сторіччі. Також зазначено, що Пнівська фортеця розміщена на пагорбі, «…який, певно, колись був правим берегом Чорної Бистрицi (так називали в давнину Бистрицю Надвiрнянську на вiдмiну від Золотої, нині Солотвинської)». http://postup.brama.com/usual.php?what=21216.

Для зручності мислення та вираховування в подальшому кількості років, нагадуємо, що до XIV століття відносяться 1300-1390 роки.

Для оперативного переконання, можемо подивитись інформацію поміщену у «Вікіпедії», у якій вказано, що "Після смерті в 1370 році польського короля Казимира III Великого владу у Польщі зосередив у своїх руках угорський король Лайош I Великий (відоміший в історіографії, як Людвік I Угорський). Останній у 1372 році передав владу над Галичиною своєму наміснику — сілезькому князю Владиславу Опольському (обіймав посаду у 1372—1379 та 1385—1387 роках).

Бачимо, що у XIV столітті дідичів волоського «походження» Куропатви, ще  – не було.

Звідки взялись ці Куропатви?

«Ян з Ланцухова Куропатва (†1462) — 1424 року появився у джерелах як придворний та прихильник Софії Гольшанської…».

До XV століття відносяться 1400—1490 роки.

Отже, Куропатва міг отримати Пнівські землі тільки в другій половині XV століття, тобто в той час коли, сілезького князя Владислава Опольського вже — не було.

Перша датована згадка про Пнівський замок відноситься до 1482 року, тобто фортеця згадується в кінці  XV століття.

Але нас переконують, що Пнівський замок збудовано в другій половині XVI століття, а XVI століття — це 1500-1590 роки.

То де ж логіка…?

"…існує теза про те, що окремі споруди були побудовані в 90-х роках 15 століття)[3].

Про які споруди йдеться, і хто їх будував…?

Слід сказати, що Пнівський замок, у ХІ столітті вже був збудований…

За даними облуправління МГБ у Надвірнянському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Пнів і Зелена.[4]

• 30 червня 2010 року обвалилася частина вежі Пнівського замку.
• 18 — 19 серпня 2012 року на території Пнівського замку відбувся етно-фестиваль « Дженджур фист».
• 24 серпня 2012 року біля будинку культури відбулись урочистості з нагоди 530 — річчя з дня першої документальної згадки села.
• 11 жовтня 2013 року в селі Пнів відкрили просто неба музей нафтопромислів Галичини
• 22 грудня 2019 включена до складу Пасічнянської ОТГ

• Загальноосвітня школа I—III ступенів,
• Дитячий садок «Дюймовочка»,
• Будинок культури,
• Бібліотека,
• Лікарська амбулаторія (з 17.08.2021)[5],
• Ощадкаса.
• Музей нафтопромислів Галичини[6]

Село газифіковане, має часткове вуличне освітлення.

На території села зареєстрована греко-католицька церква «Непорочного Зачаття Діви Марії», адміністратор храму — отець Микола Костик, сотрудник — о. Ярослав Онуфрак.

• Микола Лавринович — селянин, посол Галицького сейму 1-го, 2-го скликань.[7]
• Нагірняк Василь — діяч РУРП, делегат Української Національної Ради ЗУНР, представляв Надвірнянський повіт; прислуговував священикам (дяк).[8][9]
• Іван Петрович Федорак — командир сотні УПА «Гуцули».
• Головченко Юрій Петрович (1978—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[10].

• Пнівський замок
• Надвірна

• Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл.

• Замки та храми України
• Мандри Україною. Пнів
• Пам'ятки України. Пнів
• Замки та храми України. Пнівський замок
• Пнів на сайті Надвірнянської районної ради
• Pniów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 336. (пол.).— S. 336—337. (пол.)