Поворотне (Севастопольська міська рада)
Поворо́тне (крим. Povorotnoye; раніше — Зоря Свободи[1]) — село в Україні, у Нахімовському районі Севастопольської міськради. Підпорядковане Верхньосадівській сільській раді. Розташоване на березі річки Бельбек за 9 км на захід від села Верхньосадового і за 5,5 кілометрів від узбережжя Чорного моря. Дворів 92, населення становить 232 особи[1].
| село Поворотне | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | м. Севастополь |
| Район/міськрада | Нахімовський район |
| Рада | Верхньосадівська сільська рада |
| Облікова картка | Поворотне |
| Основні дані | |
| Засноване | 1950 |
| Населення | 232 |
| Площа | 0,094 км²[1] |
| Поштовий індекс | 99026 |
| Телефонний код | +380 692 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°40′29″ пн. ш. 33°36′32″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
39 м[2] |
| Водойми | річка Бельбек |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Севастопольська, 82, с. Верхньосадове, Нахімовський р-н, м. Севастополь, 99802 |
| Карта | |
  Поворотне | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Історія
Засноване в 1950 році[1]. Початкова назва — Підгірне. Назва Поворотне походить від крутого повороту старої траси Севастополь—Сімферополь, що проходила повз село.
Поблизу села знайдені рештки візантійських поселень VI — VII століття та хозарських поселень VII століття.
До 2011 року також уживалася назва Повортне.
Поселення і могильник «Зоря Свободи»
Пам'ятки розташовуються у долині р. Бельбек на південній околиці села Поворотне. Розвідки і розкопки проводились М. М. Печонкіним (1903), Гераклейською експедицією Херсонеського заповідника (1964), О. Я. Савелею (1973). На поселенні відкрито напівземлянки із залишками каркасно-тинових конструкцій їхніх наземних частин і 11 господарчих ям. Будівлі з вогнищем біля південної стінки. Матеріал заповнення ям і будівель датується ІІ — першою половиною І тис. до н. е. Площа поселення близько 2 га. Могильник представлено кам'яними скринями, досліджувався Печонкіним, матеріал не зберігся. Зараз скрині повністю зруйновані. Поруч відкрито ґрунтовий могильник із похованнями VІ-V ст. до н. е. і ІІ-VІ ст. н. е., перекритий середньовічним поселенням.[3]