Повіття

Повіття[2] (біл. Павіцце) — село в Білорусі, у Кобринському районі Берестейської області[1]. Орган місцевого самоврядування — Повитівська сільська рада[1].

село Повіття
біл. Павіцце
Основні дані
51°59′02″ пн. ш. 24°45′40″ сх. д.
Країна  Білорусь
Область Берестейська область
Район Кобринський район
Рада Повитівська сільська рада
Населення 1528 (2009[1])
Транслітерація назви Pavіćcie
Поштовий індекс 225879
Телефонний код +375-1642
Повіття
Повіття
Повіття (Берестейська область)
 Повіття у Вікісховищі

Географія

Розташоване за 10 км від білорусько-українського кордону, за 50 км від Кобриня[2].

Історія

Вперше згадується в XV столітті[2]. У XVIII столітті належало Нарушевичам[2]. У 1921 році село входило до складу гміни Леликове Каширського повіту Поліського воєводства Польської Республіки[3].

У жовтні 1942 року поблизу Повіття була створена перша сотня УПА, яку очолив Сергій Качинський («Остап»)[2]. Весною 1943 року поблизу села відбувся бій між відділом УПА і німцями, внаслідок якого останні відступили[4]. З мешканців села була сформована місцева боївка УПА на чолі з Федором Савчуком[4]. До УПА приєдналося декілька десятків юнаків-мешканців Повіття, деякі з них загинули в боях проти німців і більшовиків[2]. Всього в лавах УПА воювало близько 120 мешканців села[5].

У 1946 році при заведенні сільрадою господачої книжки усіх українців записали білорусами[5]. До 1954 року входило до Дивинського району[2].

Населення

Станом на 10 вересня 1921 року в селі та на однойменному хуторі налічувалося 309 будинків та 1651 мешканець, з них[3]:

  • 783 чоловіки та 868 жінок;
  • 1538 православних, 6 римо-католиків, 107 юдеїв;
  • 1290 українців (русинів), 194 «тутейші», 87 євреїв та 80 поляків.

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становило 1528 осіб[1].

Культура

Пам'яткою дерев'яної поліської архітектури села є Пречистенська церква[2].

Особистості

Народилися
  • Базилюк Іван Адамович («Беруто», «Лисенко», ? — 12 травня 1945), командир кущової боївки ОУН (1945)[6].
  • Бриштень Олександр Якович («Батько», Панцер, 1894 — 26 серпня1945), курінний УПА[6].
  • Дорофей Михайло Іванович («Конопленко», 1921 — 15 червня 1946), провідник Березнівського та Антопольського районного проводу ОУН, очільник зв'язкової групи ОУН[6].
  • Ковальчук («Бондаренко»), заступник командира підрозділу УПА О. Бриштеля, очільник підрозділу УПА[6].
  • Концевич Михайло Филимонович («Липа», ? — 12 травня 1945), провідник Кобринського надрайонного проводу ОУН[6].

Примітки
  1. Belarus. pop-stat.mashke.org. Процитовано 19 січня 2020. (англ.)
  2. Леонюк В. Повіття // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 242. — ISBN 966-95063-0-1.
  3. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 20. (пол.)
  4. Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 386–387.
  5. Дехтерчук І. О. Із райкому дали команду: стати білорусами... / Довкола "Піснекрадства" // «Полишукове слово» / Пам'ятки України. — К., 1997. — № 3. — С. 119.
  6. Антонюк, Ярослав. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930–1955). — Львів; Торонто : Літопис УПА, 2014. — Т. 13. — С. 111, 150—151, 261, 333, 351. — (Літопис УПА. Бібліотека) — ISBN 978-966-2105-56-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.