Половиця (річка)

Полови́ця — річка в Україні, права притока Дніпра у центрі міста Дніпро, що протікала крізь однойменну слободу Половицю. Починається біля вулиці Криворізької, тече по Аптекарській балці[1], входить в колектор поблизу проспекта Сергія Нігояна і тече під автовокзалом Дніпро та колишнім Дніпропетровським комбайновим заводом до гирла. Впадає у Дніпро на Заводській набережній біля Стану - 550 Дніпровського металургійного заводу. В зв'язку зі зведенням Катерининської залізниці та станції Катеринослав русло річки було розвернуто в північно - західному напрямку.

Половиця
Витік Аптекарська балка, поблизу вулиці Криворізької
Гирло Дніпро, Заводська набережна біля Стану - 550 Дніпровського металургійного заводу
Басейн басейн Дніпра
Країни:  Україна
Регіон Дніпропетровська область
Притоки: Жабокряч, Кленовий Байрак, струмки з відрогів Аптекарської балки
Ідентифікатори і посилання

Старе русло до 1884 року витікало від озерної низини, де зараз Озерний базар. Протікала через сад осавула Лазаря Глоби (нині парк Глоби), де сьогодні існує став. Далі вулицею Андрія Фабра спускалася до проспекту Яворницького й шла канавою його непарною стороною до вулиці Воскресенської (раніше називалася Проточною вулицею), де до неї додавалася притока з Кленового байраку. За півкварталу від вулиці Короленка зустрічалася з річкою Жабокряч, що тече Довгою (катеринославська назва — Жандармська, радянська назва — Червоноповстанська) балкою й повертала ліворуч через проспект. Переходила з заходу на схід Воскресенську вулицю біля Англійського клубу та вулицю Плєханова з півдня на північ й впадала у Дніпро. Недалеко від її гирла в Дніпро впадав потік, що витікав від озерної низини між сучасними Залізничним вокзалом й Озерним базаром, що протікав від вулиці Пастера зліва від парних номерів проспекту Яворницького, ухиляючись ліворуч до Дніпра від вулиці Столярова.

В нижній течії річка забруднена промисловими скидами Дніпровського металургійного заводу.

Свідчення Дмитра Яворницького

«Річка Половиця починалася по-теперішньому від Озерного базару, спершу одним жолобом, йшла проспектом, де тепер канава, потім, поступово ухиляючись уліво, з'єднувалася з іншим жолобом, що витікав з Жандармської балки, далі йшла вже одним жолобом, біля версти довжиною, паралельно Дніпру, відокремлюючи собою досить значний півострів і нарешті сходилася з Дніпром, саженей на 500—550, не доходячи до Монастирського, тепер Богомолівського острову.»[2]

Інші річки, що мали назву Половиця

Також іноді назву Половиця переносять на її притоки — річку Жабокряч та потік, що витікав з Кленового байраку. Як свідчить Михайло Шатров,

« три степові балки виходили з півдня у межі міста. У середньої Рибаківської, названої так за іменем власника найбільшого з розташованих у неглибокій долині цегельних заводів, — спокійний характер. Майже зупинилась вона біля тодішнього південного кордону Катеринослава, спершись двома коловими дорогами в окраїнні Польову (нині — проспект Олександра Поля) та Ульянівську вулиці. Тільки вузька глибока канава, майже пересохле русло степової річки, що колись тут протікала, — за деякими здогадками це і була та річка Половиця, яка дала колись назву тутешній слободі, — звивалась далі міськими кварталами перетинала вулицю Базарну (нині князя Святослава Хороброго), Козацьку (нині Старокозацька), проспект (Яворницького) та вище Проточної (нині Воскресеньська) впадала в Дніпро. Поводила себе ця канава тихо, майже не подаючи ознак життя, зате у дні бурхливих літніх злив показувала свій підступний характер: ставала стрімкою річкою, виходила з берегів і завдавала чимало лих мешканцям довколишніх будиночків.[3]»

В свою чергу автори книжки «Дніпропетровщина. Природа та економіка» пишуть про те що «Червоноповстанською балкою протікала одна зі зниклих річок — Половиця[4]», що не зовсім відповідає дійсності, оскільки Жабокряч є практично єдиною водоймою басейну Половиць яка збереглась по всій течії.

Примітки
  1. Колповская Мария (25. 06. 2018). Прогулка по руслу неизвестной речки. obozrevatel. com (рос.).
  2. Яворницький «Д. І. Історія міста Катеринослава»
  3. Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.). Днепропетровск: "Проминь". с. 167.
  4. Калинина П. Ф., Липка К. Л. Маслий Л. Е. (1959). Днепропетровщина. Природа и экономика (рос.). Днепропетровск: Днепропетровское областное издательство. с. 158 – 159.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.