Полози (родина)
Полози (пол. Połuz czyli Połoz) — давній український шляхетський рід гербу Полозович, який панував на землях Пінщини, Київщини та Волині.
![](../I/UKR_COA_Polozowicz.png.webp)
![](../I/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%B0.png.webp)
![](../I/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%A9%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%B0.png.webp)
Полози поряд з Химськими, Слуцькими, Горностаями, Кропивницькими, Шашкевичами, Єльцями, Олізарами, Немиричами, Кмітами, Лозками, Проскурами представляли українську шляхту південно-західного та південно-східного литовського прикордоння протягом 200 років. Саме в цей період в основному склалась соціальна структура краю.
Рід Полозів вийшов з Пінської землі.
Відомі представники
Вперше цей рід згадує Каспер Несецький[1].
- Іван Полоз у Пінському повіті.
- Філон Іванович Полоз у Пінському повіті.
- Петро Філонович Полоз, при королі Владиславі ІІІ був у полоні в московитів, дідич у Дуб'є.
- Федір Іванович Полоз у Пінському повіті.
- Іван Федорович Полоз — пінський боярин, отримав від княгині Марії Семенівни Олександровичевої маєток Це́рабень, який належав до Пінського замку. Король Олександр Ягеллончик затвердив йому це надання у 1492 та 1497 році. У 1505 році отримав від князя Федора Ярославовича чотири з половиною садиби у пінському повіті. 1509 року король Сигізмунд I Старий звільняє його від служби, яку виконував у київському повіті. У 1524 році був пінським войським, а в 1527 році мав отримати на два роки Чорнобильський замок після Заморенка, але очевидно не отримав, бо у 1531 році отримав нове призначення на цей уряд, який до того часу все ще перебував в руках Заморенка. Дружина Настя.
- Андрій Іванович Полоз — у 1517 році разом з батьком та матір'ю записали скиту острів Кучуків.
- Лев Іванович Полоз — у 1533 році отримав на два роки Чорнобильський замок, у 1537 — дворянин королеви Бони. У 1550 році королева Бона назвала опікункою дітей та маєтку його вдову, яка на той час вже вийшла заміж за Йосипа Івановича Немирича.
- Семен Федорович Полоз (? — пом.1529) — в 1494–1495 роках київський ключник, 1510 року овруцький намісник, у 1522–1529 річицький намісник[3]. Відомий організацією ним козацьких загонів та військових виправ для них.
- Щастни Федорович Полоз — У 1505 році отримав від короля Олександра Ягелончика маєток Жаховичі. Король Сигізмунд I Старий затвердив йому це надання у 1507 році.
- Іван Федорович Полоз — пінський боярин, отримав від княгині Марії Семенівни Олександровичевої маєток Це́рабень, який належав до Пінського замку. Король Олександр Ягеллончик затвердив йому це надання у 1492 та 1497 році. У 1505 році отримав від князя Федора Ярославовича чотири з половиною садиби у пінському повіті. 1509 року король Сигізмунд I Старий звільняє його від служби, яку виконував у київському повіті. У 1524 році був пінським войським, а в 1527 році мав отримати на два роки Чорнобильський замок після Заморенка, але очевидно не отримав, бо у 1531 році отримав нове призначення на цей уряд, який до того часу все ще перебував в руках Заморенка. Дружина Настя.
- Орфіна Іванівна Полоз — дружина Богдана Олександровича Кміти.
- Філон Іванович Полоз у Пінському повіті.
Полози були родичами Кмітів, так як батько Криштофа та Семена Кмітів мав ім'я Богдан, а його дружиною і матір'ю дітей була Орфіна Полоз[6].
У 1524 році з наказу Сигізмунда I Криштоф Кміта разом з Семеном Полозом зібравши невеликий супровід з козаків ходили на низ Дніпра і там надали велику послугу розбивши поган[7]. Після цього походу запропонували королю створити у нижньому Подніпров'ї постійний козацький форпост. Хоча урядовий проект провалився через нестачу коштів, ідея охорони південного прикордоння силами козаків збереглася.
Примітки
- Niesiecki K. Herbarz Polski T. VII. str. 370(пол.)
- Uruski S. Rodzina Herbarz szlachty polskiej T. 14. С. 205.(пол.)
- Boniecki A. Poczet rodów w Welkiem Księstwie Litewskiem w XV i XVI wieku. W. 1883. str. 252(пол.)
- Ковшун Н. Кордони Любецької волості. 30.11.2014
- Стаття Hostoml у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III С. 163 з 1895 року(пол.)
- Стаття Korosteszów у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том IV з 1895 року С.416(пол.)
- Źródła dziejowe. T. 22. Jabłonowski A. Ziemie ruskie. Ukraina (Kijów — Bracław). str.419. Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.(пол.)
- Стаття Czarnobyl у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том I, С.751, з 1895 року(пол.)