Олізари

Олізарам належала велика кількість земель на території Волинської губернії, зокрема з 1565 року Коростишів. Садиба «Олізарів Став» розташована за 20 км від Берестя (за 3 км від міста Жабинка).

• Олізар Волчкович (XV ст.) — київський боярин, засновник роду Олізарів
  • Роман Олізарович (?—бл. 1458) — київський намісник князя Семена Олельковича
    • Лев Романович Олізар-Волчкович
      • Олізар Львович Волчкович — староста чорнобильський (1533—1545).одружений з Богданою Немиричівною, небогою і єдиною спадкоємицею канівського, згодом – черкаського старости Остафія Дашкевича (?—1535). Нащадки Олізара Львовича і Богдани Немиричівни до XVII ст. іменувалися Олізарами-Волчковичами, згодом – просто Олізарами.
        • Іван Олізар-Волчкович (бл. 1520 — 1577) — житомирський підстароста (1569—1571), посол від Київського воєводства на Люблінському сеймі. Дружина Єва. У 1565 році придбав Коростишів у Філона Кміти.
        • Адам Іванович Олізар-Волчкович (1572 — 1624) — київський зем’янин, успадкував землі Коростишівського ключа, побудував замок та костел. Перший католик у роду. Дружина Анна[1].
          • Людвік Адамович Олізар (?—1645), перша дружина — Ельжбета Лозчанка, донька Лавріна Лозок та Анни Гулевич — відомої фундаторки братських шкіл у Києві; друга — Францішка Дембінська (по його смерті вийшла за Уханського). Власник села Студениця.
            • Ян Олександр Олізар (пом. бл. 1700) — підсудок Київської землі, був похований в домініканців Луцька; друга дружина — Теофіла Катерина Гошовська, вдова[2] (або другий шлюб[3]) брацлавського каштеляна Станіслава Францішека Конецпольського
              • • Адам Юзеф Олізар (бл. 1657 — 1713) — полковник ЙКМ, стольник волинський. Друга дружина — Катерина Загоровська.
                • Ян Олзіар — помер рано
                • Юзеф Олізар (пом. 1743) — стольник київський, староста романівський, дружина — княжна Доміцеля Четвертинська, вдова Франциска Лідихівського,[4] мали кілька синів та доньок був похований в Луцьку[2]
                  • Адам Юзефович Олізар
                    • Каетан Францішек Олізар (?—1789) — великий коронний стольник (1775—1784), маршалок Люблінського трибуналу 1781, лоївський староста, кавалер орденів св. Станіслава і Білого Орла.
                  • Онуфрій Юзефович Олізар — київський стольник, дружина Маріанна Ружа з Коженьовських (Marianna Ro'za z Korzeniewskich)[5] (за Коссаковським — Ружа Коженьовська)
                    • Йосиф Каласантій
                    • Філіп Нереуш Олізар (близько 1750 — 1816) — маршалок коронного трибуналу при Станіславі-Августі, посол на сеймі 1792 року, член російської едукаційної комісії в Литві. Автор «Głosy miewane na sesyjach sejmowych roku 1792». Дружина Людвіка Немірович-Щит.
                      • Нарциз Олізар (1794 — 1862) — граф, сенатор каштелян Царства Польського, посол на сеймі 1831 року, письменник.
                        • Нарциза
                        • Гонората
                        • Еміль
                        • Адольф
                        • Домброва
                      • Аделаїда
                      • Густав Олізар (1798 — 1865) — граф, маршалок Волинського дворянства, музикант, поет. Дружина Кароліна де Моло. Після 1836 року осів у Коростишеві.
                        • Людвіка (пом. 19.VI.1882) — дружина графа Мечислава Ходкевича, сина Александера Францішека, дідича Млинова; шлюб уклали у Дубному 16.II.1837.[6]
                        • Кароль (1818 — 1877), Дружина Ядвига Дзеконська.
                  • Костянтин Юзефович Олізар (1729 — 1793) — володимирський підкоморій, учасник Барської конференції 1768 року. Дідич Студеницького ключа. Дружина — Софія Яловицька,( Zofia z Jełowickich) вдова новогрудського мечника Франциска Млодецького
                    • Леонард Олізар (Leonard Olizar Wołczkiewicz, 1753 – 26 березня 1815 або 1817 р., Коростишів)-публіціст, суспільний діяч, видавець[7]
                      • Костянтин — маршалок шляхти Волинської губернії (1801 — 1862)
                      • Юстина
                    • Фридерик
                    • Розалія — дружина вел. кор. стольника А. Прушинського
            • Михайло (або Станіслав) Людвікович Олізар (пом.1664)
            • Анна — перший чоловік Стефан Стрибель з Кичкира, другий — Людвік Здзірський, третій — Ян Кміта.
        • Марія — дружина київського земського писаря Дмитра Федоровича Єльця
        • Богдана — дружина гетьмана Остафія Ружинського

Ян, дружина — Ада Березовська гербу Сас, донька Алоїзія

• Станіслава — друга дружина графа Станіслава Шептицького.[8]

• Олізарів Став

• І. А. Тесленко. Олізари, Олізари-Волчковичі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 586. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. — T. I. — S. 85—86.
• Korosteszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 415. (пол.) — S. 415—420. (пол.)
• Polski Słownik Biograficzny. (пол.)
• Олизар // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

• Osoby o nazwisku «Olizar» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego. (пол.)