Полоз жовточеревий

Полоз жовточеревий, або каспійський (Dolichophis caspius) — вид неотруйних змій з номінативної підродини родини Полозових (Colubridae). Інша назва — жовтобрюх[1].

?
Полоз жовточеревий

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Зауропсиди (Sauropsida)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Scleroglossa
Інфраряд: Змії (Serpentes)
Родина: Полозові (Colubridae)
Підродина: Colubrinae
Рід: Полоз-доліхофіс (Dolichophis)
Вид: Полоз жовточеревий
Dolichophis caspius
Nagy et al., 2004
Підвиди
  • Dolichophis caspius caspius
  • Dolichophis caspius eiselti
Синоніми
* Coluber caspius (Gmelin in 1789)
  • Coluber acontistes
  • Coluber thermalis
  • Coluber jugularis caspius
  • Hierophis caspius
Посилання
Вікісховище: Dolichophis caspius
Віківиди: Dolichophis caspius
EOL: 795330
ITIS: 1081675
МСОП: 157267
NCBI: 927616

Опис

Цей полоз є найбільшою змією Європи. Його довжина сягає до 2 м. Забарвлення верхньої сторони тулуба буває різних відтінків оливкового кольору, без візерунка. Черево у нього жовте, палеве, іноді червонувате.

Розповсюдження

Полоз жовточеревий з Очакова, південна Україна

Полоз жовточеревий мешкає у південній Європі від Балканського півострова на схід до річки Урал, у Передній та Малій Азії, Молдові, південно-східній частині Росії, на Кавказі, іноді у Туркменістані.

В Україні полоз жовточеревий трапляється скрізь у степовій частині.

Спосіб життя

Ці змії живуть зазвичай у відкритому степу, напівпустелях, чагарникових заростях, біля доріг, кам'янистих гірських схилах, болотистих місцевостях. У посушливі періоди тримається біля заплав річок і на прирічкових терасах.

Сховищами полозам слугує тріщини у землі, кам'янисті осипи у степових урочищах, нори гризунів, низько розташовані дупла.

Живиться полоз жовточеревий гризунами розміром до ховрахів, птахами, їх яйцями, ящірками, рідше іншими зміями. Активний у світлий час доби. Він хапає здобич на ходу й часто поїдає її, навіть не задушивши, придавлюючи своїм міцним тулубом до землі.

З зимових схованок жовточеревий полоз виходить наприкінці квітня — на початку травня. Самка полоза відкладає за 1 раз 7—15 яєць (це відбувається у червні—липні). Молодь з'являється наприкінці серпня — на початку вересня. На зимівлю в одне місце збираються до 10 особин жовточеревого полоза.

Особливості поведінки

Полоз жовточеревий відрізняється надзвичайною агресивністю. У випадках наближення ворога не намагається сховатися, а згортається спіраллю, на кшталт отруйної змії, шипить та кидається на супротивника[2], при цьому здатен стрибати до 1,5—2 м, намагаючись завдати удару в обличчя. Кусає боляче, до крові, проте суттєвої шкоди людині заподіяти не здатен. Після укусу в рані можуть лишатись дрібні зуби.

Значення

Інколи утримується в неволі, тому може мати деяке комерційне значення. Знищенням гризунів приносить певну користь сільському господарству. Вид занесений до Червоної книги України.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.