Польсько-російські відносини
По́льсько-росі́йські відно́сини (нім. Stosunki polsko-rosyjskie; рос. Российско-польские отношения) — міжнародні відносини Польщі і Росії. Їхня історія сягає у глиб ХІV ст., коли поляки зіткнулися із Московією, колишнім Ординським улусом, ворогом союзної їм Литви. Відносини обох держав були, переважно, антагоністичними. Протягом ХV—XVII ст. Москва поступово захопила Сіверщину, Смоленщину, Білу Русь, Наддніпрянщину та інші землі, які за спадковим правом належали польсько-литовським володарям. У ХVIII ст. Російська імперія стала одним із організаторів ліквідації Польсько-Литовської держави та ініціатором поділу польських етнічних земель. У ХІХ ст. росіяни жорстоко придушили великі польські повстання 1830—1831 і 1863 років, метою яких було відновлення польської державності. Після виборення поляками незалежності в 1918 році більшовицька Росія намалася знищити молоду Польську республіку, але зазнала поразки. Втім 1939 року СРСР в союзі із нацистською Німеччиною напав на Польщу, розпочавши Другу світову війну, й приєднав її східні землі населені українцями і білорусами. 1945 року радянські війська окупували польські етнічні землі, де створили маріонеткову Польську народну республіку. 1989 року поляки скинули комуністичну диктатуру, відновивши демократичну Польщу, й сприяли розвалу СРСР. Певний час стосунки між Польщею і Росією були нейтральними, проте 2010 року, під виглядом авіакатастрофи, росіяни ліквідували провідних польських урядовців під Смоленськом. Внаслідок російської агресії в Україні (2014) Польща разом із країнами Заходу підтримала українців й приєдналася до санкцій проти Росії.
Польсько-російські відносини | |
---|---|
Польща |
Росія |
Історія
Ранній модерн
- 1512—1522: Польща допомогла Литві у війні з Москвою. Москвини захопили Смоленськ.
- 1534—1537: Польща допомогла Литві у війні з Москвою. Литовці повернули собі Гомель.
- 1558—1583: Лівонська війна. Польсько-Литовська держава (Річ Посполита) спинила московську агресію в Лівонії, приєднавши до себе Курляндію і Південну Лівонію.
- 1609—1618: польсько-московська війна за Московську спадщину. Закінчилася Деулінським перемир'ям. Річ Посполита отримала Чернігівську (Чернігів та Новгород-Сіверський) і Смоленську землі (Смоленськ, Трубчевськ, Рославль).
- 1632–1634: Смоленська війна. Закінчилася Поляновським миром. Московія відмовлялася від усіх зайнятих у ході війни руських земель.
- 1654—1667: московсько-польська війна, спричинена козацьким повстанням Хмельницького. Закінчилася Андрусівським перемир'ям, за яким Московія отримала Смоленщину, Сіверщину, Лівобережну Україну, Київ і Запорожжя.
- 6 травня 1686: Річ Посполита і Московія уклали Вічний мир на основі Андрусівського перемир'я.
- 1700 — 1721: Велика Північна війна
- 1701–1704: Річ Посполита виступила союзником Московії (Росії) у війні проти Швеції.
- 1704–1709: розкол польських еліт; Варшавська конфедерація підтримала Швецію, а Сандомирська конфедерація — Москву.
- 1709–1719: після Полтавської битви Річ Посполита знову підтримувала Московію, посприявши її посиленню в регіоні.
- 1733–1735: війна за польську спадщину — внутрішній конфлікт у Речі Посполитій. Росія збройно посадила на польський трон саксонського курфюрства Августа III; це відбулося всупереч волевиявленню поляків, які бажали бачити королем Станіслава Лещинського.
- 1764: Росія посадила на польський трон свого чергового протеже: Станіслава-Августа Понятовського.
- 1768—1772: Барська конфедерація підняла повстання проти Понятовського і російських агентів у Речі Посполитій. Росіяни жорстоко придушили повстання й посилили свою присутність у Варшаві.
Поділи Речі Посполитої
- 1772—1795: поділи Речі Посполитої
- 1772: перший поділ Речі Посполитої між Росією, Пруссією і Австрією.
- 1792: польсько-російська війна.
- 1793: другий поділ Речі Посполитої між Росією і Пруссією.
- 1794: польське народне повстання під проводом Костюшка проти Росії та Пруссії.
- 1795: третій поділ Речі Посполитої між Росією, Пруссією і Австрією. Польська держава припинила існування.
Друга світова війна
- 23 серпня 1939: СРСР і Німеччина підписали договір про ненапад і поділ Польщі (пакт Молотова-Рібентропа).
- 17 вересня 1939: СРСР вдерся до Польщі. Радянські війська окупували Східну Польщу (Західну Україну і Західну Білорусь).
- 28 вересня 1939: СРСР і Німеччина поділили Польщу, уклавши угоду про новий кордон. Польський уряд опинився у вигнанні.
- 2 листопада 1939: Верховна Рада СРСР постановила анексувати Західну Україну.
- 2 листопада 1939: Верховна Рада СРСР постановила анексувати Західну Білорусь.
- 30 липня 1941: внаслідок початку радянсько-німецької війни СРСР відновив відносини із Польським урядом у вигнанні.
- 22 липня 1944: радянська агентура (Польський комітет національного визволення) проголошує створення маріонеткової Польської Народної Республіки (ПКНВ) на польських землях, визволених від німців.
- 31 грудня 1944: за указом Сталіна ПКНВ перетворено на тимчасовий уряд Польської Народної Республіки.
- квітень 1945: СРСР і Польська Народна Республіка підписали договір про кордон, дружбу і співпрацю.
Новітня доба
- квітень-липень 1947: уряд Польщі за сприяння СРСР провів операцію «Вісла» — депортацію 140 тисяч українців з Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, що опинилися у складі Польської Народної Республіки.
- 10 квітня 2010: катастрофа Ту-154 в Смоленську; загинув президент Польщі Лех Качинський, низка високопосадовців країни, громадських діячів та представників духовенства — всього 96 осіб (включно з 7 членами екіпажу).
Посли
Російські посли в Польщі
- 1769—1771: Михаїл Микитович Волконський
- 1771—1772: Каспар фон Зальдерн
- 1772—1790: Отто-Магнус фон Штакельберг
Див. також
Бібліографія
Джерела
- Бантыш-Каменский, Н. Н. Обзор внешних сношений России (по 1800 г.). Москва, 1897, Ч. 3 (Курляндия, Лифляндия, Эстляндия, Финляндия, Польша и Португалия).
Монографії
- Zięba, R. Główne kierunki polityki zagranicznej Polski po zimnej wojnie. Warszawa, 2010.
- Janowski, K. Polska polityka zagraniczna w 1989 r.; 10 lat później, Łódź 2010, ISBN 978-83-88504-05-1.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Польсько-російські відносини